В.О. СУХОМЛИНСЬКОМУ - 100 РОКІВ

28 вересня

Тема: В.О.Сухомлинський «Людина починається з добра.»  (Виховна година, 1 клас)

Мета: Ознайомити учнів з життям та творчим шляхом В.О. Сухомлинського, виховувати інтерес до його творчості. . Формувати у дітей уявлення, що тільки добра, чуйна людина прийде на допомогу іншим, піклується про стареньких, добре ставиться до рідних і друзів; Вчити учнів оцінювати вчинки головних героїв, наслідувати їх позитивні риси. Виховувати віру в силу любові, дружби, добра і справедливості.

Обладнання: портрет В.О. Сухомлинського, текст оповідання «Протоптали стежку», ілюстрації до його творів.

                             Хід виховної години 

Учитель:

Доброта - це один з виявів людської душі, адже тільки людина здатна мислити, співчувати, мріяти. Сьогодні ми продовжимо знайомство з творами В. Сухомлинського - великого педагога і письменника, який дуже любив дітей, написав для них багато цікавих розповідей і дуже хотів, щоб всі діти виростали добрими, чуйними, працьовитими, любили і поважати рідних і людей похилого віку. Тому тільки така людина як Сухомлинський, з добрим серцем і світлою душею, могла написати стільки повчальних творів.Якщо людина добра, то з нею хочеться говорити сміятись, частіше спілкуватись.Ось такою надзвичайно доброю людиною був В.О. Сухомлинський. Знаменитий педагог. А зараз я вам хочу розповісти біографію цього прекрасного педагога. В.О. Сухомлинський — український письменник, вчитель. Його творчість сповнена любов'ю до природи, до рідного краю, до людей. Вирісши серед прекрасної природи він з раннього дитинства навчався бачити і відчувати прекрасне, а згодом все це передав у своїй творчості.Героями його творчості найчастіше виступають діти. Його твори заставляють замислитися над питаннями. Вчать реагувати на вчинки героїв. Багато його творів були написані в процесі безпосереднього спілкування з дітьми, під час екскурсій, прогулянок, бесід.

Вони були необхідні для того, щоб краще пояснити дітям події, явища, які вони спостерігали, викликали інтерес до них або змусили замислитись над вчинками, поведінкою.

В своїх оповіданнях про природу В.О. Сухомлинський закликає нас не тільки уважно придивитися до навколишньої дійсності, милуватися красою природи, а й вчить розуміти взаємозв'язки і взаємозалежність в природі. Заохочує пізнати життя тварин, рослин, птахів, бережно ставитись до природи.

Творчість В.О. Сухомлинського різноманітна. Він писав про природу, про стосунки між людьми, закликав берегти рідну природу. Бути добрими, не байдужими до чужого горя.

(Учні розглядають малюнки дітей до теоріє Сухомлинського і аналізують їх.)

Зараз ми їх розглянемо.(«Галерея ілюстрацій і малюнків до творів

В. О. Сухомлинського» Розглядання та коментування деяких.)

Визначення поняття добра справа, добрий вчинок, добра людина.

Читання оповідання ."Протоптали стежку" В.О.Сухомлинського

                Протоптали стежку

Уночі була хурделиця. Намело кучугури снігу. Рано-вранці у школу йшло троє дітей — Юрко, Михайлик і Ніна. Всюди коло хат з'явилися люди. Відкидали лопатами сніг, прокладали доріжки.

Ось хатина бабусі Марії. Вона живе одна-однісінька. Зупинились діти біля бабусиного двору. Нікого не видно.

Як же бабуся до криниці вийде? Снігу ж скільки, — сказав Юрко.

Давайте протопчемо стежку від хати до криниці! — порадив Михайлик.

Діти увійшли на бабусине подвір'я. Йшли по глибокому снігу. Від воріт до хати йти було дуже важко. А від хати до воріт — трохи легше. Пройшли раз, два, три рази. Протоптали стежку від воріт до хати і від хати до криниці.

Спітнілі, стомлені, радісні діти йшли до школи. Вони думали: ось бабуся Марія вийшла з хати. Побачила стежку. Радіє...

Запитання до класу:

-Яку добру справу вчинили діти, а як би ви вчинили?

Гра "Якщо ти добра людина, то повинен ..."

Умова гри. Якщо людина повинна робити те, що я називаю, то ви плескаєте в долоні, а якщо ні, то тупотіть ніжками.

. Допомагати мамі мити посуд.

. Робити комусь зле, якщо цього ніхто не бачить.

. Не вмиватися.

. Берегти рідну природу та охороняти її.

. Шанувати працю інших людей.

. Галасувати, коли хтось відпочиває.

. Бути вихованою, стриманою.

. Обманювати, хвалитися.

. Насміхатись з чужого горя.

. Добре вчитися, багато читати.

. Не слухати батьків.

. Допомагати друзям у біді.

. Ділитися тим що в тебе є.

. Ображати інших.

. Захищати слабкого.

. Спати на уроках.

. Красти.

. Любити своїх батьків.

Бачу, що ви знаєте, що має робити добра людина.

Підсумок виховної години.

—     У кожної людини є її Ангел-охоронець, який охороняє нас від біди. Якщо людина робить добрі справи Ангел радіє, а злі — плаче, тужить, втрачає свої сили.

Я бажаю вам, щоб ви робили тільки добро, щоб ваш Ангел-охоронець радів і завжди приходив на допомогу у тяжкі дні

Робіть добро і пам'ятайте, що ми люди.Будьте і ви, дітки, як маленькі сонечка. Творіть добро і вам відповідатимуть любов'ю і щедрістю. Та й будуть на нашій планеті Земля мир і злагода

          Обласний педагогічний марафон «Штрихи до портрета Василя Сухомлинського»

Флешмоб" Читаємо В.Сухомлинського"
Флешмоб Читаємо В.Сухомлинського

 16 квітня

Тема: Урок позакласного читання В.О.Сухомлинський  “Хліб – то праця людська”.(4 клас)

Мета:
*Розширити знання учнів про шлях хліба з поля до столу;
*виробляти навички виразного та свідомого читання, уміння швидко орієнтуватися в тексті,розуміти і відтворювати прочитане; 
*збагачувати активний і пасивний словник учнів; 
*виправляти недоліки слухового сприймання;
*розвивати творчу уяву, самостійність, вдосконалювати вміння правильно будувати висловлювання;
*виховувати чемне ставлення до хліба, праці хлібороба, бережне ставлення до хліба.
Обладнання: паляниця на вишитому рушнику, вироби з тіста, колоски з пшениці, виставка книг, малюнки, картки з текстом для розвитку уваги; портрет В. Сухомлинського.

Хід уроку

I. Організаційний момент
Привітання, побажання плідної роботи.
II. Актуалізація опорних знань
1.Робота з виставкою книг
— Які книжки ви читали?
— Які книги з виставки привернули вашу увагу?
2. Відгадування загадки.
Довгі вуса маю,
Але їх не підстригаю,
Бо на сонці дозріваю,
Коли прийде час
Всім збирати урожай –
Буде з мене коровай.   (Колос)
II. Робота над темою уроку
1. Робота з анаграмою
      БІХЛ
 -  Сьогодні на уроці ми дізнаємось, як хліб прийшов на наш стіл, як треба поводитися з хлібом.
2.Гра «Асоціативний кущ»
– Діти, які асоціації у вас виникають, що ви уявляєте, коли чуєте слово «хліб», яким він буває?
 ( Борошно, білий, чорний, пахучий, тісто, булка, свіжий, смачнй.)
 — Хліб — найдорогоцінніший витвір людського розуму, людських рук, людської праці. Хліб — усьому голова. Мабуть, ці слова ви чули багато разів, і вони стали звичними і буденними. Але до хліба не можна ставитися по-буденному. Це святиня людська. І скільки не проходить років і тисячоліть, а він залишається святим і величним завжди.
3. Розповідь учителя.
 В далекі часи землю обробляли мотикою. Це було дуже важко, довго, врожаю ледь вистачало родині на прогодування.
 Потім з’явилась соха, а пізніше плуг.
- Хто пояснить значення цих слів?  Вірно, це такі пристрої для орання землі, які тягнуть за собою коні або воли. А за ними йде хазяїн та направляє соху, налягає на неї з усіх сил. Теж непросто, а все ж таки легше.
 Потім прийшла черга техніки, і орати землю стали трактори. Зараз це звично, а колись було справжнім дивом!
 Хліб – це загальне поняття: є хліб білий – з пшениці, є чорний – дуже корисний – з такої зернової культури, як жито. Вівсяне печиво роблять, як ви зрозуміли, з вівса.
 А в країнах сходу, таких як, наприклад, Японія або Китай, “хлібом” (тобто, основною їжею) є рис.
 Зернові культури – це не тільки хліб, але й каша. А ще – макарони! Їх виробляють з пшеничного борошна.
3. Демонстрація хлібобулочних виробів, які у цей день залишилися у їдальні після сніданку.
 Подивіться, на нашому уроці присутні дуже сумні гості. Це покинуті вами шматочки хліба. Ви не доїли їх та викинули.
- Що треба було зробити з ними? (Зібрати та доїсти пізніше, покришити у пташині годівниці).
 Уявіть собі, що сьогодні, завтра, післязавтра вам не дали ані хліба, ані каші. Ні, шоколад теж скінчився. Це здається дивним? 
 Вам відомо, що голод до цього часу залишається проблемою людства? У багатьох місцях – наприклад, у країнах Африки у важкі періоди посухи мами не знають, чим нагодувати своїх діточок.
 Закрийте очі, подумайте та закінчіть фразу: “Я зрозумів, що…”
 (Відповідають учні, яким учитель передає м’яч.)
4. Робота над оповіданням В. Сухомлинського “Хліб – то праця людська”.
Читання оповідання вчителем.
 Узяв онук у хаті шматок хліба, пішов у садок і став ним спілі груші з дерева збивати. Підходить дідусь і питає:
–Що це ти робиш, онучку?
Онук похнюпився, не насмілиться очей підвести.
Знав, що робить недобре, але сподівався, що ніхто не бачитиме.
– Візьми той хліб, – звелів дідусь.
Підняв онук шматок хліба.
– Є в тебе чиста хусточка?
Витяг онук з кишені чисту хусточку.
– Загорни хліб у хусточку.
Онук загорнув.
– Так і неси цей шматок хліба до хати, поклади його поруч зі своїми книжками. Хай лежить він доти, доки ти виростеш і народяться у тебе діти. Заповідай тоді своїм дітям і внукам, що хліб – це святиня і знущатися над ним – великий гріх.
– Дякую вам за науку, дідусю, – тихо каже онук і несе шматок хліба в хусточці до хати.
Той шматок хліба він зберігав багато літ. Як виросли його два сини й стали розуміти, що таке праця і честь, він сказав їм:
– Найдорожча цінність – хліб. Його виростив ваш прадід. Бережіть і шануйте хліб, – бо то праця людська.
Словникова робота
Не насмілиться – соромиться
Спілі – достиглі
Аналіз твору
- Про що це оповідання?
– Що зробив онук із шматком хліба?
– Що наказав зробити дідусь?
– За що подякував онук?
– Що розповів він своїм дітям?
– Чого навчав він своїх дітей?
- Що заповідав дідусь? Доведіть словами з тексту.
5. Вправа для розвитку уваги.
   У тексті за одну хвилину  закреслити всі букви Б,Х. 
Фізична хвилинка.
Я печу, печу, печу (місимо тісто)
Діткам всім по калачу, (виліпляємо калача)
Зверху маком потрушу, (сиплемо мак)
В піч гарячу посаджу (садимо в піч)
Випікайтесь, калачі, (заглядаємо в піч)
У натопленій печі!
Буду Васю, Олю, Нату
Калачами частувати! (простягаємо калачі для пригощання)
6. Робота з  прислів’ям.
- Прочитайте прислів’я за неповними буквами.
( З дбайливої руки не впаде і крихта хліба)
- Як ви розумієте це прислів’я?
7.Давайте складемо правила пводження із хлібом.
1.Не можна хлібом гратися.
2.Не бери зайвого хліба.
3.Хліб потрібно доїдати.
4.Не залишати крихти на столі.
5.Черствий хліб віддай тваринам або птахам.
8.Як правильно поводитися у хлібному магазині?
– використовувати рукавички
– не обмацувати хліб
– хліб класти у пакет.
III. Підсумок уроку
— Який висновок можна зробити з сьогоднішнього уроку?
Читання вірша М. Рильського “Про хліб”
- Не кидайсь хлібом, він святий! –
В суворості ласкавій,
Бувало, каже дід старий
Малечі кучерявій.
- Не грайся хлібом, то ж бо гріх! –
Іще до немовляти,
Щасливий стримуючи сміх,
Бувало, каже мати.
Бо красен труд, хоч рясен піт,
Бо жита дух медовий
Життя несе у людський світ
І людські ріднить мови.
Хто зерно сіє золоте
В землі палку невтому,
Той сам пшеницею зросте
На полі вселюдському.
VII. Домашнє завдання
— Наступний урок позакласного читання ми проведемо за темою «Твори зарубіжних письменників»

14 лютого

Тема:УПЧ "Людина починається з добра" (4 клас)

Мета: формувати оцінні судження щодо ознак добра і зла; збагачувати словник учнів; формувати читацький інтерес; розвивати вміння колективно обговорювати прочитане, уважно і зацікавлено слухати товариша і доповнювати його відповідь у ході бесіди; виховувати інтерес до художньої літератури; виховувати в учнів доброту, чуйність, милосердя до близьких людей, осуд проявів жорстокості, байдужості, заздрості, недоброзичливості.

Обладнання: портрет, виставка книг В.Сухомлинського 

Епіграф

… Живи, добро звершай,

Та нагород за це не вимагай.

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра.

                                                        Л.Забашта                                        

 Хід уроку

І. Організація класу.

Ви добро лиш творіть повсюду

Хай теплом ваші повняться груди

Ви викопайте і почистіть криницю

Волю дайде, нагодуйте пташину

Приголубте навіть дитину

Бо людина у цьому світі

Лиш добро повинна творити

 Дуже мудро говорить народ: « Роби добро і воно повернеться до тебе. Будеш робити зло і воно повернеться до тебе.»

Щира усмішка, добре слово і хоча б краплинка тепла мають дуже велику силу. Вони допоможуть нам пройти дорогою добра за мудрими творами В. Сухомлинського.

- Сьогодні на уроці ми з вами поміркуємо над питанням «Чому людина і добро нерозривно пов’язані між собою та повинні йти поруч?»

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Тож тема нашого уроку: «Людина починається з добра»

− Людина приходить у світ для  добра. У  тлумачному  словникові подається тлумачення,  визначення  слова. 

1. Тлумачний словничок

Добро ‒ корисна справа.
Доброта ‒ чутливе, дружнє ставлення до людей.

2. Вправа «Мозковий штурм»

‒ Чим відрізняється добра людина від інших?

‒ А як ми можемо дізнатися про її доброту? (За її вчинками. Добра людина завжди готова прийти на допомогу. Вона ніколи не буде заздрити іншими, а лише буде радіти)

‒ Діти, а де живе доброта?

‒ Я хочу вам показати ось цю свічечку. Погляньте на її полум’я. Вам приємно на нього дивитися? А якщо піднести руки ближче до її вогника, що ми відчуємо?

‒ Як ви гадаєте, чи може людина світитися, як свічка, і дарувати тепло?

‒ За якої умови це може бути?

‒ Майбутнє кожної дитини, її доброта закладається ще в дитинстві. І допомагають нам у цьому батьки, вчителі, гарні книги.

З групи слів вибрати ті слова які асоціюються і із словом людина, і із словом добро. 

Залишилися слова: ненависть, злість, байдужість, заздрість, жадібність,хитрість.

Що символізують вони?

Яке значення слово «Добро» за словником?

(Добро -  це гарні, корисні справи які можна зробити на благо людей.)

Фізхвилинка

− З деякими творами В.О. Сухомлинського ми вже знайомилися.

(Виставка книг)

− Сьогодні новий твір, нові герої, які допоможуть нам зрозуміти найбільшу мудрість ‒ «Людина приходить у цей світ для добра».

3.Діти розповідають прочитані твори В. Сухомлинського. (Говорять чого навчились)

ІІІ. Слухання казки В. Сухомлинського “Пелюстка і квітка ”

Розцвіла біла Квітка жоржини. Літали над нею бджоли та джмелі, брали нектар.В Квітці сорок дві Пелюстки. І ось одна Пелюстка загордилася! "Я найкрасивіша. Без мене Квітка не цвіте. Я найголовніша. Ось візьму та піду - що мені?"Напружилася Пелюстка, вилізла з Квітки, стрибнула на землю. Сіла в кущі троянди і дивиться, що буде робити Квітка.

А Квітка як ні в чому не бувало посміхається сонечку, кличе до себе бджіл та джмелів.

Пішла пелюстка, зустріла мурашку.

- Ти хто? - питає Мурашка.

- Я - Пелюстка. Найголовніша. Найкрасивіша. Без мене і Квітка не цвіте.

- Пелюстка? Знаю пелюстку у квітці, а на двох тоненьких ніжках, як ти, - не знаю.

Ходила Пелюстка, ходила, до вечора засохла.

А Квітка цвіте. Квітка і без однієї пелюстки - квітка. А пелюстка без квітки – нічого.

- Чого вчить нас ця казка?

ґ) Робота в парах.

− А зараз ми попрацюємо в парах. Ваше завдання з’єднати частини прислів’я так, щоб можна будо його прочитати.

Все добре переймай, а                 що дощ у посуху.

Далеко йде добра слава,                     роби сміло.

Не одяг красить людину, а          себе веселити.

Добре діло                                          собі  має.

Добре слово людині —                     зла уникай.

Добро творити —                         а погана ще далі.

Хто людям добра бажає, той         добрі справи.

ІV. Гра “ Стародавні ваги ”

 Чого на землі більше: добра або зла? Може бути, нам допоможуть довідатися чашечки? В одну чашечку я буду класти “ зло ” (таблички - заздрість, жадібність, зрадництво, помста, неправда, бійка, образа). Щоб перемогти зло, треба постаратися, щоб у чашечку з “добром ”було більше добрих справ. Згадайте добрі справи, запишіть на папірці  і покладіть у чашу з “добром ” (діти записують добрий вчинок на приготовлених листочках і кладуть у чашку).

- У вас, діти, як і в казці, добро перемогло зло.

Побажання вчителя

- Роби добрі справи, не вимагаючи нагороди, не згадуй про них, не хвастай ними. Завжди пам'ятай про тих, хто тобі зробив добро, будь вдячним. Почуття подяки – показник інтелігентності й доброти людини. Чуйність до  страждання інших людей властиві добрим людям.

- Діти, поспішайте робити добро, давайте прикрашати своє життя й життя оточуючих нас людей добрими справами!

V. Гра «Складання дерева життя»

 - Наприкінці нашої стежинки нам зустрілося “дерево життя. ” Воно сухе і мертве. Зараз ми вдихнемо в нього життя і силу. У вас на партах правила доброти, написані на листочках дерева. Прочитайте їх і прикріпіть листочок. (Діти беруть листочки. Читають правила, прикріпляють до дерева)

Правила:

1. Наодинці з собою роби так, як ти робив би на людях.

2. Будь щедрим, безкорисливим, гостинним.

3. Поважай і слухайся батьків.

4. Будь правдивим і чесним.

5. Будь чуйним до людського горя, милосердним.

6. Захищай молодшого і слабшого від тебе.

7. Поважай дівчат, жінок.

8. Не глузуй з малих і немічних

9.   Люби і захищай тварин.

10. Пробачай помилки іншим.

11. Ніколи не заздри.

12. Жалій інших, а не себе.

VІ. Закріплення вивченого матеріалу 

2.  Творча колективна вправа «Доповни вірш».

− А зараз ми станемо справжніми письменниками. Я читатиму вам вірш, а ви маєте придумати потрібне слово у кінці рядка.

Щедро ллє проміння сонце

У твоє й моє ... (віконце),

Щоб в теплі ми виростали

Й світло людям ... (дарували).

Й де б ми в світі не були,

Щоб завжди любов ... (несли).

Щастя, радість і тепло,

Щоб чудово всім ... (було).

В світ прийшли ми: я і ти

Для любові й ... (доброти)!

Будь привітним і прихильним,

Добрим, лагідним і... (сильним).

Вчися правдою прожити.

Теплим словом вмій ... (зігріти).

Вчись завжди допомагати

І людині... (співчувати).

І старайся так прожити,

Щоб, як сонечко, ... (світити)!

І в душі завжди нести

Теплий промінь ... (доброти)!

3. Вправ «Скринька доброти».

− У кожного на парті лежать квіти різного кольору. На зворотньому боці запишіть гарну людську рису ту, яку ви вважаєте найголовнішою. Створимо СКРИНЬКУ ДОБРОТИ. І нехай ця скринька збереже усі ці людські якості,  які будуть супроводжувати вас усе життя.

VІІ. Підсумок уроку.

- Чого вчать твори В.Сухомлинського?

- Які почуття викликав у вас урок?

- Тримайте свою душу завжди відкритою для добра, щастя, любові, і тоді ви відчуєте, яке прекрасне життя.

Кожна людина може бути чарівником і для цього не потрібна чарівна паличка. Достатньо сказати добре слово, або зробити добре діло.Поверніться один до одного  побажайте чогось доброго один одному. Творіть добро і воно повернеться до вас.

VIII . Домашнє завдання.

 -До наступного уроку позакласного читання зробити “ Книгу добрих справ ”, куди будете записувати добрі справи, які зробили протягом тижня. Не забудьте прикрасити її своїми малюнками.

Учениці 4 класу  Чернезі Наталочці особливо подобаються казки та оповідання В.О.Сухомлинського. Вона із задоволенням читає їх своїй сестричці Лізочці. Після того,як прочитає, ділиться своїми враженнями чого саме навчає це оповідання зі своїм татком Євгеном.

Учениця 4 класу Бодя Тетяна полюбляє вдома читати книжки. Особливо Тетянці подобаються казки та оповідання В.О.Сухомлинського. Вона читає казки із збірки «Квітка сонця» своїй сестричці Іринці, яка полюбляє їх слухати.

 

Учениця 4 класу Вдовиченко Ангелінка завжди вдома читає книжки.Разом з мамою –Іриною Ігорівною читають та обговорюють твори зі збірки «Всі добрі люди одна сім я» 

Читаємо Сухомлинського разом з учнями 4 класу було проведено урок позакласного читання"Школа добрих вчинків.  Творчість В. О.Сухомлинського" .У  творах, які підготували учні на урок,В.Сухомлинський  вчив дітей вірити в силу любові, дружби, добра і справедливості,осуд проявів жорстокості, байдужості, заздрості, недоброзичливості.

 

Читаємо Сухомлинського разом з учнями 4 класу оповідання «Протоптали стежку». Уцьому творі Василь Сухомлинський виховує у дітей доброзичливе ставлення до оточуючих, формує найкращі людські риси, бажання творити добро,взаємоповагу.

 Тема: Василь Сухомлинський «Протоптали стежку».(4 клас)  

Мета:поглиблювати знання дітей про життя та творчість видатного педагога і письменника В.О.Сухомлинського,формувати компетентності:ключові (уміння вчитис - самостійно добирати необхідні знання й способи діяльності для виконання навчально – пізнавальних завдань; використовувати інформацію з інших джерел для генерування власних ідей) та предметні : закріплювати вміння читати свідомо і виразно, учити аналізувати, узагальнювати прочитане, розвивати пізнавальний інтерес, творчу уяву, критичне мислення, навички роботи в групах; виховувати доброзичливе ставлення до оточуючих, формувати найкращі людські риси, бажання творити добро, взаємоповагу.

Хід уроку

І. Організація класу.

IІ. Повідомлення теми і мети уроку.

1.Слово вчителя

Дуже мудро говорить народ: «Роби добро – і воно повернеться до тебе. Будеш робити зло – зло і повернеться до тебе.»

-Щира усмішка, добре слово і хоча б краплиночка тепла мають дуже велику силу. І на сьогоднішньому уроці позакласного читання вони допоможуть нам пройти дорогою добра за мудрими творами Василя Сухомлинського.

ІІІ. Опрацювання теми уроку.

– Що Ви знаєте про автора? 

-Які оповідання Ви читали ?
2. Робота з текстом В. О. Сухомлинського «Протоптали стежку»

(читання з передбаченням)

-А тепер давайте попрацюємо зі збіркою оповідань «Невичерпне джерело», у якій зібрано твори Василя Олександровича Сухомлинського.

Відкрийте зміст у книжці, знайдіть оповідання «Протоптали стежку». Хто автор оповідання?

- Ви вже сказали, що взимку у людей з’являються нові турботи.

-Які?

- Чи допомагаєте ви батькам?

- Прочитайте назву твору та розгляньте ілюстрації.

-Як ви вважаєте, про що йтиметься в оповіданні.

а). Словникова робота

Хуртовина, кучугури.

Поясніть значення цих слів.

Доберіть синоніми до слова хуртовина.

б).Первинне читання (починає учитель, продовжують учні самостійно);

Прочитайте завдання перед текстом. Розставте події, що трапилися в тексті в такому порядку, як на вашу думку вони мали б відбуватися.

Після читання перевіримо, чи справдилось ваше передбачення.

«ПРОТОПТАЛИ СТЕЖКУ»

Уночі була хурделиця. Намело кучугури снігу. Рано-вранці у школу йшло троє дітей - Юрко, Михайлик і Ніна. Всюди коло хат з'явилися люди. Відкидали лопатами сніг, прокладали доріжки.

Ось хатина бабусі Марії. Вона живе одна-однісінька. Зупинились діти біля бабусиного двору. Нікого не видно.

-Як же бабуся до криниці вийде? Снігу ж скільки, -сказав Юрко.

-Давайте протопчемо стежку від хати до криниці! -порадив Михайлик.

Діти увійшли на бабусине подвір'я. Йшли по глибокому снігу. Від воріт до хати йти було дуже важко. А від хати до воріт - трохи легше. Пройшли раз, два, три рази. Протоптали стежку від воріт до хати і від хати до криниці.

Спітнілі, стомлені, радісні діти йшли до школи. Вони думали: ось бабуся Марія вийшла з хати. Побачила стежку. Радіє...(В. Сухомлинський)

в). Перевірка передбачення;

-Чи правильно ви передбачили?

г). Перевірка усвідомлення прочитаного

-Назвіть дійових осіб.

-Як звати бабусю?

-Чому діти вирішили допомогти бабусі?

-Як би ви вчинили на місці дітей?

-Як ще допомогли б бабусі?

-Стареньким і немічним людям треба допомагати. Бо колись всі ми станемо такими ж старенькими і потребуватимемо допомоги.

д)Гра «Якщо ти добра людина, то повинен»

Якщо людина має робити те, що я називаю, ви плескаєте в долоні, а якщо ні – нічого не робите.

Робити комусь зле, якщо цього ніхто не бачить.

Допомагати мамі мити посуд.

Не вмиватися.

Берегти рідну природу.

Шанувати працю інших людей.

Галасувати, коли хтось спить.

Бути вихованим, стриманим.

Обманювати, сваритися, хвалитися.

Насміхатися з чужого горя.

Не слухати батьків.

Бути добрим, ввічливим.

Бути працьовитим.

Красти.

Захищати слабшого.

Допомагати друзям в біді.

Робота в групах

 Інтерактивна гра «Збери прислів’я»

Від теплого слова                добром   платять.

Хто людям добра бажає     коле сердечко  
За  добро                                вік не прохолоне.

Гостре словечко                   і лід розмерзається.
Раз добром налите серце   той собі має.  

V. Підсумок уроку. Рефлексія.

-Чи важко робити добро?

-А чи приємно?

Кожен із вас сьогодні на уроці зрозумів, якою має бути добра людина і чи важко робити добро. Кожен з вас в своєму житті хоча б інколи робив якесь добре діло. Я вважаю, що ви всі маєте право стати на Дорогу добра і пройти нею все життя. Зараз кожен з вас згадає якусь хоча б одну добру справу, підійде до Дороги Добра і перевіре, чи прийме вона вас. Адже по ній повинні йти тільки добрі і чесні люди.

ІV. Домашнє завдання.

- Вивчити 3 прислів’я про доброту.

Зустріч  у шкільній бібліотеці 

Читання оповідання В.О.Сухомлинського"Людина з гарячим серцем"

 14 грудня

Тема: УПЧ "Зима-чарівниця" (серед природи,  4клас)

Мета: ознайомити учнів з художніми творами про зиму. Вчити учнів бачити і відчувати красу природи; формувати уявлення про характерні ознаки зими; вдосконалювати навички виразно читання; сприяти розширенню словникового запасу учнів; розвивати позитивно-емоційне ставлення до пізнання навколишнього;виховувати почуття прекрасного, дбайливого ставлення до природи,

Обладнання та матеріали:костюми Зими і сніжинок, кошик з яблуками, картки з допоміжним матеріалом (віршиками і загадками).

Місце проведення уроку:шкільне подвір’я.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Інструктаж дітей під час  проведення уроку серед природи у парку.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

ІІІ. Урок проводиться в зимовому парку.

Вступне слово вчителя

—Чому, діти, ви так любите зиму?

—Згадайте, скільки гарного навкруги взимку — блискучі бурульки, ажурні сніжинки, таємничі кучугури. Казкова краса зими притягує, хвилює, бентежить нашу уяву. А чому ж настає зима? Існує така казка:

—Високо-високо, за найвищими хмарами була незвичайна країна, господаркою якої була мати Природа. Вона посилала на землю до людей своїх діток-доньок. А було їх чотири: Весна, Літо, Осінь, Зима. Кожного разу матінка Природа готувала своїх доньок до подорожі на землю. І коли помахала Осінь останнім своїм жовтим листом і попрощалася з нами, прийшла черга зими йти до людей.

—Дізнавшись, що у нас сьогодні урок присвячений зимі, Зимонька-снігуронька завітала до нас.

(Показ ілюстрацій).

—Діти, відгадайте загадку:

Біле, як сорочка.

Пухнасте, як квочка.

Крил не має. А гарно літає.

Що це за птиця, що сонця боїться?

(Сніг)

—Чому ви думаєте, що це сніг? (Відповіді учнів.)

—Давайте, подивимось, які ж це перші вісники зими — сніжинки.

Пухнасті, великі, білі-білі, легенькі, як пушинки.

—На кого вони схожі?(На білих мух, білих пташенят)

—Звідки ж вони прилетіли?(З неба.)

—Подивіться, яке небо?(Похмуре, сердите, непривітне. По ньому пливуть темно-сірі хмари і сиплять снігом.)

—Послухайте рядки з вірша М. Рильського:

Білі мухи налетіли,

Все подвір’я стало біле,

Не злічити білих мух

Що летять неначе пух.

—Що нагадують сніжинки?

—Діти підставте рукавичку і спіймайте сніжинку, подивіться на неї. Скажіть яка вона?(Всі вони візерунчасті, різної форми, схожі на срібні зірочки)

А тепер зробіть так, щоб сніжинка сіла вам на руку. — Що замість неї залишилось?(Крапелька водички.)

То із чого зроблена сніжинка?(З води.)

—Хто її викував?(Мороз.)

—Як же це відбувається?

(Хмаринка пустить крапельку на землю погуляти або землю напоїти, а мороз тут як тут. Відразу, ще в повітрі, заморозить і викує з неї чарівну зірку.)

—Подивіться, як сідають сніжинки.

—Що ж вони роблять на землі?

(Вони землю прикривають теплою, пуховою ковдрою, і хай вона собі спочиває у сні.)

1.Діти читать вірші про зиму

Зимова пісенька

(Леонід Глібов)

Зимонько-снігурочко,

Наша білогрудочко,

Не верти хвостом,

А труси тихесенько,

Рівненько, гладесенько

Срібненьким сніжком!

Ми повибігаємо,

Снігу накачаємо

Купу за садком,

Бабу здоровенную,

Уночі страшенную,

Зліпимо гуртом.

Зробим очі чорнії,

Рот і ніс червонії –

Буде, як мара!

День і ніч стоятиме

З нашого двора.

Гляне ясне сонечко

В весняне віконечко –

Бабу припече,

Де й мороз той дінеться,

Геть від баби кинеться,

З ляку утече!

Вдовиченко  Ангеліна

Білі мухи

(Максим Рильський)

Білі мухи налетіли, 

Все подвір'я стало біле.

Не злічити білих мух,

Що летять, неначе пух.

- Галю, Петрику, Кіндрате,

Годі, ледарі, вам спати! -

І побігли до санчат

Галя, Петрик і Кіндрат.

Всі з гори летять щодуху,

Щоб впіймати білу муху,

А санчата їм усім

Змайстрував старий Максим.

Чернега Наталія

 Хай сніг іде холодний та лапатий

(Максим Рильський)

Хай сніг іде холодний та лапатий, 

Засипле поле і на гай спаде,

Нехай стежки закидає круг хати

І білу тишу в хату приведе!

Шумлять кругом і вороги, і друзі,

І в душу лізуть рідні і чужі, -

Та я в своїй незрозумілій тузі

Од їх усіх по другий бік межі.

Хай спіг іде холодний та лапатий,

Од Друзів і врагів завіє путь.

Нехай стежки закидає круг хати,

Хай дасть мені - хай дасть мені заснуть.

Завірюха

(Василь Симоненко)

Ой, зима!

Біжить, регоче біло,

Бубонами брязкає в степу...

Вам усе на світі зрозуміло?

Просвітіть, премудрі,

Недозрілу

Душу мою,

Зрячу і сліпу!

Душу примітивну,

Як метелиця,

Білу й зрозумілу,

Наче сніг!

Їй в очах

Чомусь туманом стелються

Істини одвічні і нудні.

Ну й зима!

Сміється, свище, сіє,

Гонить дум урочистий кортеж:

Як усе на світі зрозумієш,

То тоді зупинишся 

І вмреш!

Сніжинки

 (Володимир Сосюра )

Сніжинки, надворі сніжинки

роями летять до вікна.

Смієшся ти ніжно і дзвінко,

така загоріла й міцна.

Тобою кімната розквітла,

такою ще ти не була.

Бо стільки ти щастя і світла

від моря мені принесла.

Дивлюся в зіниці прозорі

і в них не находжу я дна.

Сніжинки, сніжинки надворі,

а в серці моєму весна.

Десь затрималась Зима

(Наталя Забіла)

Дecь зaтpимaлacь Зимa,

Снігу білoгo нeмa.

Хoчeтьcя з гopи нa лижaх,

І нa pічку з кoвзaнaми...

Мoжe, paзoм вcім пoчaти

Нaм перини вибивaти?

Мoжe, нaм пoдушки тpeбa

Гeть уcі пopoзpізaти?

От тoді Зимa швидeнькo

Пpилeтить, щoб пoдивитиcь:

Щo ж кpужляє тaм білeнькe,

І пухнacтe, і мякeнькe.

І здивуєтьcя Зимa:

Сніг вжe є -

мeнe ж нeмa!

Бодя Тетяна

 Островська Аміна

2.Відгадування загадок

Ніжна зірка, сніжно-біла,

На рукав з гори злетіла.

Поки ніс її сюди,

Стала краплею води.

(Сніжинка)

Вчора з хмари падало,

Річкою текло,

А сьогодні ствердло

І блищить мов скло.

(Дощ, сніг, лід)

Що росте догори коренем?

(Бурулька)

На дворі горою, а в хаті водою?

(Сніг)

Хто наткав полотна

Аж до лісу від вікна?

І сміється задається:

«От така ширина!»

(Зима)

—Придивіться уважно до зимового пейзажу: чи можна назвати цю пору року безбарвною?

—Спробуйте перерахувати кольори зими. Давайте влаштуємо змагання хто більше знайде кольорів та відтінків у зимовій порі.

—Який же колір — прикметник справедливо вважають головним кольором зими?(Білий)

Вірш М. Сингаївського «Білі черевички у зими»

Вкрив дерева білими крильми

Морозець колючий, мов шипшина,

Білі черевички у зими,

Біла-біла в неї кожушина,

Білі сани, білогриві коні,

Білі рукавички пухові,

Білі щоки, а вуста червоні,

Мов розквітлі маки польові.

Вчитель

Крім Нового року, взимку є ще кілька народних і релігійних свят: Різдво, Хрещення, Колядки, Щедрівки. На святий вечір і протягом різдвяних свят діти ходять по домах: колядують, щедрують. І всі люди щедро їх частують, пригощають. Свою назву місяць дістав за тріскучі морози і люті хуртовини. У давнину казали: «У січні і снігом лице січе, і морозом вуха пече». Білоруси називають його «студзень», а болгари «великий січко». А ще існують назви «сніговик», «тріскун», «вогневик», «просинець», бо небо в цей час частіше спить. В народі стверджують про мій другий місяць: січень — весні дідусь, а зимі цар. А що ви можете розказати про мій останній місяць.Підступний і лютий — найкоротший місяць року. О цій порі шаленіють вітри, сичать морози. Його називають «сліпень», «лютий», «криводоріг», а ще «межень», бо є межею між зимою і весною. Та найбільш вдала назва «бокогрій».

3.Зимові розваги учнів

4.Складання  оповідань про зиму.

Зимовий день.

У наш край на білосніжних конях прилетіла красуня зима. Випав сніг і окутав землю надійним покривалом. Воно не розтане швидко. Сонце вже не гріє своїм промінням. Але сьогодні було сонячно, адже воно усміхається. Сніг виблискує і переливається яскравим світлом під його промінням. Біля людських осель юрмляться горобці та синички в пошуках поживи.
Дуже весело дітворі. Вони летять на санчатах із гірки чи прокладають лижню на білому сніговому покривалі. Зима загартовує.
                                                                 Вдовиченко Ангеліна

Зимовий день сьогодні видався дуже холодним. Навкруги усе біле. За вікном мете хуртовина. Завиває своїм одноманітним шумом. Замітає поодиноких перехожих пронизливим холодом. Пташки туляться докупи, щоб зігрітися. У такий зимовий день не покатаєшся на санчатах чи лижах з друзями.                                                                                                                                                   ОстровськаАміна

     Я люблю зиму

Зима — моя улюблена пора року. Взимку я граю зі своїми друзями в сніжки. Також мені подобається кататися на ковзанах і багато іншого! Все це дуже весело й цікаво.

Зима — дуже гарний час року, адже саме взимку найвеселіші свята. Найбільше я люблю Новий рік. Всі наряджають ялинку, дарують один одному подарунки, їдять салати й мандарини, пускають салюти.

Взимку дуже красиво. Мені подобається гуляти зі своєю сім’єю в лісі. Краса зимового лісу дивовижна!

Ще взимку бувають шкільні канікули. У цей період я граю зі своїми друзями в сніжки. Ми йдемо в ліс і будуємо снігову бабу. На Новий рік ми даруємо один одному приємні подарунки.

                                              Бодя Тетяна

Прийшла  зима біловолоса

Настала справжня сніжна зима. Стоять сильні морози. Вся навкруг встелено сніжним килимом. Міцний лід скував річку. Немов у казці, блищать сріблом дерева і кущі.

Ми з друзями взяли санки та вийшли на прогулянку у двір. Там сусідські хлопці ліпили снігову бабу. Всі разом ми стали грати в сніжки. Хлопці запропонували покататися на санках по слизькій сніговій гірці. Нам було дуже весело!

Потім у нас замерзли руки  і ми побігли додому. Холодно взимку!

                                                 Чернега Наталія

5.Гра Майстерня Снігової Королеви — ліплення різноманітних фігур зі снігу. Конкурс Малюнок на снігу

IV.Домашнє завдання  Без верби і калини нема України.

Дитячі роботи

             

                      Сахно Артем

                                       Вдовиченко Ангеліна
        

Підготовка до декади В.О.Сухомлинського в школі (святкова лінійка відбудеться 26 вересня 2017 року)

"Життєвий шлях  В.О.Сухомлинського"

Учитель (відео)

Не так давно, в минулому столітті, жив на світі педагог, письменник  В.О.Сухомлинський Він дуже любив дітей. Навчав їх, а ще писав для них багато-багато оповідань, казок: про ласкаве сонечко і м"яку зелену травичку, про працелюбних мурашок і веселого метелика, про зайчика-хвалька та голосистого півника, про ласкаві мамині руки і добру бабусю. Він писав про доброту, бо сам був доброю людиною і дуже хотів, щоби діти виросли добрими і чуйними, працьовитими, щоб любили тата і маму, рідну домівку, нашу Батьківщину з широкими луками, зеленими садами, безмежними ланами". 

1учень

Я – вчитель.

Я - любов і відданість,

Віра і терпіння.

Я – радість і спів радість,

Страждання і співчуття.

2 учень

Я – істина й серце,

Совість і шляхетність,

Я той, що йде, що дарує,

Жебрак і багатий.

Я вчитель і учень,

Вихователь і вихованець

3учень

Я – той, що прокладає шлях,

І художник життя.

Я притулок дитинства

Й колискова людства.

Я посмішка майбутнього

Й смолоскип сущого.

Я вчитель від Бога

Й співпрацівник у Бога

4 учень

Він- Учитель з великої букви. Завжди знав як навчати дітей, як зацікавити, що треба знати, щоб діти розуміли його, ставали розумнішими та мудрішими.

-Всього себе віддавав школі.

5 учень

 Він залишив назавжди

    Слід після себе у світі.

    Слід той не зможуть змести

    Сиві і славні століття.

 (відео продовження)

 6учень   Є люди, як свічки

Згорають, відходять в небуття.

Є люди, як зірки, -

Горять і світять все життя.

Та ні, це не зірки, холодні, мертві.

Вони – серця, засвічені у небі,

Які горять, обігрівають все і не згаснуть.

7 учень

 В спадщину нам залишив

Чисті джерела науки.

Нас з тих джерел напоїв

Духом надмірно високим.

Слід після себе у світі.

Слід той  не зможуть змести

Сиві і славні століття.

8 учень

Дружи з усіма: з деревом, пташкою і комашкою.

Пам'ятай: без твоєї дружби – ох і тяжко їм.

Подаруй мамі усмішку, квітку, пісню, сонечко.

Знай: це для неї найкращий дарунок від донечки.

Не забудь і про плаксу маленького братика.

Розкажи йому казку про бубликів в’язку.

9 учень

Василь Сухомлинський –

Для учнів – красиве знайоме ім'я,

А праця його благородна

Мов зіркою в небі сія.

   Ті тихі розмови під кленом,

   Бажані походи в поля,

   Приємним і радісним щемом

   Згадає учнівська сім'я.

10 учень

Хто він – педагог творець?

Дітям життя присвятив

Все їм віддав без вагання

Він їх безмежно любив

Знав їх сердець поривання.

11 учень   

Не скупімось на добрі слова

Їх частіше в розмовах вживаймо

І якщо наша віра жива

Ми на ділі її проявляймо.

12 учень   

 Посміхаймось до ближніх своїх

Замість того, щоб їх ображати

Будьмо ніжні і добрі до них

Постараймось їх не забувати.

13  учень 
Друзям руку подаймо в біді

Залікуймо сердечні їх рани

Стане легше нам жити тоді

Як самі ми добрішими стане

14 учень 

Велике серце, що горить любов'ю

Для тих маленьких щирих оченят,

Які не творять шани гострослів'ю

 І не дають оманливих порад.

У педагога, що росте із сонцем,

В якого стіни мають свій етюд,

Від краю неба крізь думок віконце

До малюків доносить вищу суть.

Це так не просто завжди віддавати

Частинку серця для малих дітей,

Бо тут не можна помилки зазнати

Потрібно добре знати суть речей.

Тай вчителів залишених без слова

Не покидає без своїх порад

Із Сухомлинським лине їхня мова,

Цвіте і пахне як вишневий сад.

Усю майстерність, досвід із роками

В своїх казках народу передав,

Зв'язавши все духовності нитками,

У світлих душах істину заклав.

Учитель

     Ви ще всі діти  і у майбутньому на вас чекає багато добрих справ. Ви обов язково зробите нашу Землю прекрасною. Але перш за все ви повинні вирости справжніми людьми. Що означає бути справжніми, добрими, увічливими, турботливими, чуними, сміливими? Робити добро, творити добро – це прекрасно! І ваш життєвий шлях повине проходити дорогою Добра. 

12 вересня 2017 рік 

 Тема:      "Школа добрих вчинків. 
            Творчість В. О.Сухомлинського"

         (Урок позакласного читання, 4клас)

  Мета: розширити знання дітей про життя і творчість В. Сухомлинського; формувати уявлення про те, що добра, чуйна людина завжди допомагає іншим, поважає їх, піклується про стареньких, добре ставиться до рідних і друзів; збагачувати словник учнів;формувати читацький інтерес; розвивати мовлення учнів; виховувати віру в силу любові, дружби, добра і справедливості,осуд проявів жорстокості, байдужості, заздрості, недоброзичливості.

 Обладнання: портрет В. О. Сухомлинського, виставка книг письменника,

                           Епіграфом нашого уроку будуть такі слова:

Дорогою добра в житті ступай,

Образи вмій прощать і люте зло.

Бо ти – людина, завжди пам’ятай,

Роби добро, щоб менше зла було.

О, пам’ятай, Людино, не забудь,

Що кожне серце має добрим буть!

Хід уроку

 І. Організація клас

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

 — Щира усмішка, добре слово і хоча б краплиночка тепла мають дуже велику силу. І на сьогоднішньому уроці позакласного читання вони допоможуть нам пройти дорогою добра за мудрими творами В. Сухомлинського.

 1. Робота з виставкою книг

- Які збірки творів В. Сухомлинського ви опрацьовували, готуючись до сьогоднішнього уроку?

        - Які оповідання вам найбільше сподобались?. Чому?

       Крім творів для дітей, педагог написав багато книг для дорослих, батьків і вчителів. 

Зверніть увагу на виставку.

• Назвіть книги, які ви бачите на виставці.

• Які книги мають не одного автора?

• Хто є автором інших книг? (В.Сухомлинський)

• Отже, з творчістю якого письменника ми сьогодні познайомимося?

2. Повідомлення про життя і творчість В. О. Сухолмлинського «Зустріч з автором»

        ( Відео В.О.Сухомлинський)

3. Знайомство дітей з автором

Ну що ж, розпочнемо розповідь. Пропоную вам пригадати основні моменти з життя В.Сухомлинського, щось цікаве і пізнавальне про цю людину.(Розповіді дітей.)

1 учень

Про В.Сухомлинського ми знаємо, як про великого педагога, мудрого вчителя і просто чудову людину. Він говорив: «Роби добро не тільки тоді, коли тебе бачать люди. Значно більше треба для того, щоб залишитись людиною тоді, коли тебе ніхто не бачить».

2 учень

Народився В.Сухомлинський 28 вересня 1918 р. в с. Василівці в бідній селянській родині. (Ось погляньте, це будинок, де він народився)

3 учень

Крім Василя в сім’ї було ще троє дітей: старший брат Іван, сестра Меланка і брат Сергій. Як і всі селянські діти, він вчився в рідному селі у школі і закінчив семирічку, тобто 7 класів.

У 17 років він розпочинає свій педагогічний шлях.

4 учень

 Сухомлинський працює вчителем недалеко від рідного села.

В 1948 р. Василь Олександрович стає директором Павлиської середньої школи.

5 учень

Що стосується ставлення до дітей, то він говорив: «Що найголовніше було в моєму житті? Без роздумів відповідаю: «Любов до дітей».

Ця любов була такою великою, як сонце.

6 учень

Улюбленою піснею Сухомлинського була «Стоїть гора високая». Послухайте перший куплет цієї пісні та розгляньте пам’ятники В.Сухомлинського.Але пам’ять про педагога живе в наших серцях і донині.

        Отже, В.Сухомлинський закликав усіх до добра, творити добро, бо людина починається з добра. Як багато гарних слів можна сказати про добро.        

 3. Робота в групах

Готуючись до сьогоднішнього уроку ми поділились на три групи.

1 група

Опрацьовували оповідання про бережне ставлення до птахів і тварин.

-  Назвіть твори, які ви опрацювали.

- Чому голуби прилетіли до Олега?

- Хто зробив будинок для голубів?

- Чому голуби не помітили інших дітей?

- Яким був Олег?

- За що голуби полюбили Олега?

- Чим були зайняті діти влітку?

-  А як мали вчинити інші діти?

2 група

Тема дружби, товаришування.

-  В якому оповіданні йдеться про дружбу?

-  У якому оповіданні йдеться про відвідування хворої дівчинки?

-  Хто її провідував? Як?

3 група

Розмірковували над питанням: Для чого людині серце?

-  Чи може людина з кам’яним серцем любити, співчувати?

-   Яке серце було у хлопця?

-  Чому воно йому нічого не наказувало?

-   Для чого людині серце?

«Лише в добро і вищу правду віра,

Людину відрізня від мавпи і від звіра…»      

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА   

    4. Опрацювання твору «Усмішка» В. О. Сухомлинського

- Хто головний герой твору?

- Як і чому змінювався настрій дівчинки?

- Яким кольором ви б намалювали бабусю? Чому?

- У чому головна думка оповідання?

- Що автор схвалює, а що засуджує в оповіданні?

      5. Літературна гра «Утвори і поясни прислів’я.

У кого совісті нема,                                          стежка утоптана.

З поганої трави                                                     добрих людей.

До доброї криниці                                                той і собі має.

Сам себе раз                                               не буде доброго сіна.

Світ не без                                                             нема й сорому.

Хто людям добра бажає                                       у рік любить.
6. Діти зачитують казки, які написали самі.

ІІІ. ПІДСУМОК УРОКУ

- Чому урок має назву «Школа добрих вчинків»?

- Чого вчать твори В. О. Сухомлинського?

      Про добро можна багато і красиво говорити, але ніякої користі це не принесе, якщо добрі слова не втілюватимуться у життя, якщо гарні слова залишаться лише словами. Попередньо вам було завдання, організувати в класі куточок добрих справ. Давайте перевіримо, як ви справилися із цим завданням. Розкажіть та продемонструйте, яку добру справу ви зробили.

     -Які молодці! Дуже хочеться щоб ви завжди робили, хоч маленькі, але добрі справи.

Пам’ятайте, любі діти,

Істина така проста!

Найцінніше в цілім світі –

Це любов і доброта

І старайтесь так прожити,

Щоб,як сонечко світити!

І в душі завжди неси .

Теплий промінь доброти.

Тож творіть добро, і воно повернеться до вас! Ви сьогодні гарно працювали,тому добро повертається до вас у вигляді гарних оцінок.

       У кожної людини є Янгол- охоронець, який охороняє від біди. Якщо людина робить добрі справи, Янгол – радіє, а злі – плаче, тужить, втрачає свої сили.

Я бажаю вам, щоб ви робили тільки добро, щоб ваш Ангел-охоронець радів і завжди приходив на допомогу у скрутні хвилини. Робіть добро і пам’ятайте, що ми люди.

ІV. Домашнє завдання

     Міфи народів світу.

  Додаток до уроку

Василь Сухомлинський

УСМІШКА

      Був травневий сонячний ранок. На зелених луках, що починалися зараз же за селом, розквітнули жовті кульбабки, дзвеніли бджоли й джмелі, в блакитному небі грав на срібних струнах жайворонок.

Цієї тихої ранкової хвилини з хати вийшла маленька дівчинка. У неї були блакитні очі, біле, мов спіла пшениця, волосся. Вона почимчикувала зеленими луками.

Побачила барвистого метелика й усміхнулась, їй стало так радісно, що захотілося, аби цілий світ бачив її усмішку.

Усміхалася дівчинка й тупала за метеликом. Він летів повагом, не поспішаючи.

Коли це дівчинка побачила діда. Він ішов їй назустріч. Погляд його був похмурий, брови насуплені, в очах — злість. Дівчинка несла назустріч дідові усмішку.

Вона сподівалася: ось зараз і він усміхнеться. Невже в такий радісний день можна бути похмурим і непривітним?

Уже в глибині її душі піднялася маленька хвиля страху, але вона усміхалась, вона несла назустріч дідові свою усмішку й закликала його: “Усміхніться й ви, дідусю!”

Та дід не усміхнувся. Погляд його залишався похмурий, брови — насуплені, очі — злі.

Страх оволодів серцем дівчинки. Усмішка погасла на її лиці. І тої ж хвилини їй здалося, що затьмарився, спохмурнів цілий світ. Зелений луг посірів.

Жовті сонечка кульбабок перетворилися на фіолетові плями, блакитнеє небо стало бліде, а срібна пісня жайворонка тремтіла, мов той струмок, що ось-ось помре.

Дівчинка заплакала. За хвилину дід уже був далеко. Вона бачила тепер його спину, але й спина здавалася їй злою і непривітною.

Дівчинка йшла собі луками далі, її серце затремтіло, коли вона побачила — знову назустріч хтось іде. Придивляється — аж то бабуся, з ціпком старенька дибає, дівчинка насторожилась і запитливо глянула в її очі. Бабуся усміхнулась.

І така була добра та щира її усмішка, що цілий світ навколо дівчинки знову ожив, заграв, заспівав, переливаючись усякими барвами.

Мов маленькі сонця, знову заясніли кульбабки, задзвеніли бджоли й джмелі, заграв на срібних струнах жайворонок.

Дівчинка усміхнулася, перед її очима знову затремтіли барвисті крильця метелика.

Вона пішла за метеликом, а бабуся спинилась на хвилинку і, дивлячись їй услід, щось тихо прошепотіла.

Василь Сухомлинський

ЛЮДИНА З ГАРЯЧИМ СЕРЦЕМ

Вузенькою стежкою ішли два подорожні. По один бік — хлюпотіли хвилі синього моря, по другий — стояли сиві гори.

Ішли подорожні вже давно. Вони шукали Красу. Один із них — Людина з Гарячим Серцем, другий — Людина з Холодним Серцем.

Людина з Гарячим Серцем глянула на море — і очі її стали захоплені й ласкаві. Вона й каже:

—   Яке воно сильне, могутнє і вічне — море. А Людина з Холодним Серцем каже:

—   Так, багато води.

Прийшли подорожні до сірого каменя. У Людини з Гарячим Серцем радісно засяяли очі.

—   Глянь, яка гарна квітка. Це ж і є та Краса, що ми шукаємо.

—   Де ти бачиш ту квітку? — дивується Людина з Холодним Серцем. — Це ж сірий камінь.

—   Так, камінь, але в ньому квітка троянди, — каже Людина з Гарячим Серцем. — Треба тільки відкинути зайве — і квітка заграє.

Людина з Гарячим Серцем багато днів лупала й тесала сірий камінь. А Людина з Холодним Серцем сиділа на березі та із сумом в очах дивилася на море.

Нарешті з-під скалок каменя показалася гарна-пре-гарна квітка.  Світ затамував дух та вдивляється в Красу, визволену із кам'яного полону. Навіть гори піднялися вище. Навіть хвилі морські притихли, безбереге море стало мов дзеркало.

Тільки Людина з Холодним Серцем була байдужа. Вона доторкнулася пальцем до квітки, попробувала нігтем і сказала:

—  Так, міцний камінчик...

Важко бути людиною

Діти поверталися з лісу. Вони сьогодні ходили в далекий похід. Шлях додому пролягав через невеликий хутірець, що лежав у долині за кілька кілометрів до села. Втомлені, знесилені діти ледве дійшли до хутірця. Зайшли в крайню хату, попросили води. З хати вийшла жінка, за нею вибіг маленький хлопчик. Жінка витягла з колодязя води, поставила на стіл серед двору, а сама пішла до хати. Діти напилися, відпочили на траві. Де й узялися сили. Відійшли на кілометр від хутірця, Марійка тут і згадала:

— А ми ж не подякували жінці за воду.

Діти зупинилися. Справді, забули подякувати.

— Що ж... — каже Роман, — це не велика біда. Жінка вже й забула, мабуть. Хіба варто повертатися через таку дрібницю?

— Варто, — наполягає Марійка. — Хіба тобі самому не соромно перед собою, Романе?

Роман усміхнувся. Видно, що йому не соромно.

— Ви як хочете, — каже Марійка, — а я повернуся й подякую...

— Чому? Скажи, чи ж обов’язково це зробити? — питає Роман.., — Адже ми так потомилися...

— Бо ми люди... Якби ми були телята, можна було б і не вертатися...

Вона рушила до хутірця. За нею пішли всі.

Роман постояв хвилинку й, зітхнувши, теж поплівся за гуртом.

— Важко бути людиною... — сказав він.

Чому голуби прилетіли до Олега

            В маленькій сільській школі на високому стовпі серед подвір’я стоїть дерев’яний будинок.  З віконцями й дверима, немов справжній. Живуть у ньому голуби.

            Щодня діти приносять голубам корм: хто пшеницю, хто хліб, а хто гречку. Голубів годують по черзі.

            Той, чия черга підійшла голубів годувати, кличе їх до себе: гуль –гуль. Голуби їдять корм, але бояться наближатися до дітей.

«Чому вони бояться? Чому до рук не йдуть?» - дивуються діти.

В останній день навчання вчителька сказала, щоб влітку теж по черзі приходили діти до школи й годували голубів.

Минуло літо.

Настав перший день навчання. Кожен школяр, ідучи до школи, подумав про голубів: як там вони живуть? Кожен набрав повну кишеню корму.

Ось і шкільне подвір’я.

Вчитель каже:

«Розійдіться, діти, по подвір’ю, станьте поодинці. Хочу побачити, хто годував голубів улітку».

Діти розійшлися по подвір’ю, стали поодинці. Кожен почав кликати: гуль-гуль … і корм на землю сипати.

Знялися голуби зі свого будиночка і полетіли   всі до Олега. Клюють близько – близько, один навіть на плече сів, другий на руку.

А інших дітей голуби немовби й не бачили.

Суниці для Наталі

У третьому класі вчиться маленька Наталя. Вона довго хворіла. А це вже прийшла до школи. Бліда, швидко втомлюється. Андрійко розповів своїй мамі про Наталю.

Мама й каже: - Цій дівчинці треба їсти мед і суниці. Тоді вона стане бадьора, рум'яна... Понеси їй суниць, Андрійку.

Андрійкові хочеться понести суниць Наталі, але чомусь ніяково. Він так і сказав мамі:

- Соромно мені, не понесу.

- Чому ж тобі соромно? - дивується мама. Андрійко й сам не знає, чому йому соромно. Наступного дня він все ж узяв із дому пакуночок суниць. Коли вже закінчились уроки, він підійшов до Наталі.

Віддав їй пакуночок із суницями й тихо сказав: - Це суниці. Ти їж, і щоки будуть у тебе рум'яні. Наталя взяла пакуночок із суницями. І сталося дивне. Щічки її стали червоні, як мак. Вона ласкаво подивилася Андрійкові в очі й прошепотіла:

- Дякую... - Чому ж це щічки у неї стали рум'яні? - подумав Андрійко. - Вона ще не їла суниць...

                   

Перевірні  роботи з української мови для 4 класу по творах В.О.Сухомлинського

Aудiювання

У третьому класі вчиться маленька Наталя. Вона довго хворіла. А це вже прийшла до школи. Бліда, швидко втомлюється. Андрійко розповів своїй мамі про Наталю.

Мама й каже: - Цій дівчинці треба їсти мед і суниці. Тоді вона стане бадьора, рум'яна...  Понеси їй суниць, Андрійку.

Андрійкові хочеться понести суниць Наталі, але чомусь ніяково. Він так і сказав мамі:

- Соромно мені, не понесу.

- Чому ж тобі соромно? - дивується мама. Андрійко й сам не знає, чому йому соромно. Наступного дня він все ж узяв із дому пакуночок суниць. Коли вже закінчились уроки, він підійшов до Наталі.

Віддав їй пакуночок із суницями й тихо сказав: - Це суниці. Ти їж, і щоки будуть у тебе рум'яні. Наталя взяла пакуночок із суницями. І сталося дивне. Щічки її стали червоні, як мак. Вона ласкаво подивилася Андрійкові в очі й прошепотіла:

- Дякую... - Чому ж це щічки у неї стали рум'яні? - подумав Андрійко. - Вона ще не їла суниць...

І семестр

Солoм'яні брилi

В тихе мiстечкo нaд Дніпрoм приїхaв нa літні канiкули хлoпчик iз великогo міста.

Привiв йогo матрoс із парoплaва, що ходить із верхiв'я Днiпра аж до сaмого мoря. Матрoс привiв хлoпчикa до батькoвогo фронтовoго другa.

Посeлили малoго в кiмнатці, вiкно якoї дивиться нa Дніпрo. Щoдня хлoпчик бiгав на пляж, купaвся, грaвся. Тaм булo багaто людей – маленькe мiстечкo влiтку гoстиннo вiдчинялo білi свoї хaтки відпoчивальникaм.

Першoго ж дня хлoпчик пoбaчив на березі сивoго дiда. Сидiв тoй на кaмені, a пoруч на пiску лежaли вeликі солoмя’ні брилi, хoч сaм був чoмусь непoкритий. Oбличчя йoго булo пoкрите змoршкaми. Вiн сидiв і дивився нa днiпрові хвилi.

Хлoпчик помiтив, щo в старoго ніхтo не купив жoдного бриля. Так вoни і лежaли всi три нетoркнуті дo самiсінького вечoра.

Жaль сталo хлoпчикові дiда. На щoдень він мaв пятдeсят копійoк на морoзиво. От раз підхoдить до старoго й питає, скiльки коштує oдин бриль.

– Двaдцять пять копійoк, – тихo мoвить стaрий, не пiдводячи голoви.

– Дaйте, будь лaска, двa брилi.

Стaрий дaв йoму двa брилі, грoші сховaв у кишeню. Хлoпчик думaв: от зарaз дiд йoму дякуватимe. Aле той навiть не глянув нa хлoпчика. Хлопчикoві здалoся, щo стаpий дивиться кудись в oдну тoчку.

Нaступнoго дня поpуч камeня знoву лежaли три брилi. І знoв нiхто не підхoдив до дiда, не питався.

Кoли хлoпчик iшов обiдати, вийняв пoлтиник, щo був у ньoго на мoрозиво, й знoву купив двa брилi. Стаpий не пiдняв голoви, aле хлoпчикові здaлося, щo вiн вслухaється в кожнe йогo словo.

Потiм булo тaк щoдня: хлoпчик купувaв двa брилi й нiс дo свoєї кiмнатки з вiкном нa Днiпрo. Вiн помiтив, щo дід прислухaється нe тiльки дo йогo слів, aле й дo його хoди.

Oсь і останнiй дeнь лiтніх канiкул. Зaвтра пo хлопчикa приїдe йoго бaтько. Хлoпчик прийшoв до стaрого, купив двa брилi й хoтів ужe йти, aж тут дiд пiдняв pуку й пoклав йoму на плeче:

– Прoщавай, хлoпчику,  – тихo мoвив.  – Tи добра людинa.

Хлoпчик вiдчув, як жалoщі стиcкають йoму cерце.

– Звiдки ви знaєте, щo я їду?  – тiльки й прoшепотів.

Стаpий пiдвів голoву – й хлoпчик побaчив, щo в ньoго нeмає oчeй.

Довгo, дужe дoвго вoни мoвчали.

– Ви самi рoбите бpилі?  – спитaв хлoпчик.

– Тaк, я рoблю їх сaм... Унoчі... Якби я нe працювaв, тo помeр би.

Хлoпчик вaжко зiтхнув і скaзав:

– Я пpиїду й нa те лiто. Не пoмирайтe, дiдусю... Дoбре?

– Дoбре, хлoпчику,  – тихo мoвив стаpий, і pуки в ньoго зaтремтiли. 

Тепep я вжe помирaти нe буду.

Словникова робота

Бриль – сплетений із солoми капeлюх.

Непoкритий – з непокритою головою, без бриля.

Пoлтиник – п'ятдесят кoпійок.

1.До якої річки приїхав хлопчик на відпочинок?

а) Десна;

б) Дунaй;

в) Дніпрo;

г) Півдeнний Буг.

2.Кого побачив хлопчик на березі річки?

а) стaру бабусю;

б) сивого дiдуся;

в) мaтроса;

г) батькoвого фронтовoго друга.

3.На що хлопчик щoдня мав витрачати гроші?

а) на морoзиво;

б) на цукерки;

в) на iграшки;

г) на рoзваги.

 4. Чому хлопчик щодня купував у дідуся брилі?

а) хотів зiбрати якомога більше брилів;

б) не хотів їсти мoрозиво;

в) чeкав, коли дiдусь зверне на нього увагу;

г) йому було жаль дiдуся.

5.Чoму дід не дивився на хлопчикa, кoли тoй купувaв брилі?

а) бо був невихoваним;

б) бо не мав oчей;

в) йoму булo сорoмно;

г) бо був сeрдитий на хлoпчика.

6. Чому дiд пообiцяв дочeкатися хлопчикa наступнoго лiта?

а) бо хoтів зарoбити бiльшe грошeй;

б) бо у нього залишилoся ше бaгато нeпрoданих брилiв;

в) бо хлoпчик дaв йoму надiю на життя;

г) бо до нього мaли приїхaти родичi.

Вiдповiді: 1 – в); 2 – б);

3 – а); 4 – г);

5 – б); 6 – в).

Перекaзи

І семестр

Золoті стрічки

Рoстуть над стaвком двi берези. Стрункі, висoкі, бiлокорі. Опустили кoсате зелeне вiття. Вiє вiтер – розчiсує коси. Тихо шепoчуть листям берeзи. Це вoни про щoсь розмoвляють.

Однiєї нoчі стало хoлодно. На трaві заблищали бiлі кристaлики льoду. Прийшла до бeріз осiнь. Принeсла їм золoтисті стрiчки. Вплeли вoни їх у зелeні кoси. Зійшло сoнце. Розтoпило кристaлики льoду. Подивилoся сoнце на берeзи й не впiзнало їх – у зелeних кoсах золoті стрiчки.

Смiється сoнечко, а берeзи сумують.

Словникова робота

Кoсате – схоже на вoлосся, коси.

Мовний аналіз тексту

1. Які слова дiбрав автор, щоб описaти берeзи?

2. Які дiєслова вжито у перeносному значeнні?

Змiстовий аналіз тексту

1. Яку пору року змaлював aвтор?

2. Про що, на вaшу думку, розмoвляли берeзи?

3. Що сталoся вночi?

4. Чому сонeчко не впiзнало берiз?

5. Чoму засумувaли берiзки?

Орiєнтовний план

1. Берeзи над стaвком.

2. Шепіт берiзок.

3. Прохолoдна ніч.

4. Подaрунок осeні для дерeв.

5. Сонeчко здивувaлося.

6. Берiзки сумують.

Опoрні слова

Стрункі, висoкі, бiлокорі;

розчiсує коси;

шепoчуть листям;

бiлі кристaлики льoду;

золoтисті стрiчки;

смiється сонeчко.

Оцінювання орфографічних і пунктуаційних умінь

Списування

І семестр

Голос казки

Пам'ятаю: смеркає. На землю спадає тихий вечір. Я слухаю казку про Бабу Ягу – кістяну ногу. Немовби зараз бачу перед собою темний ліс, високі дуби, таємничий яр, хатину на курячих лапках, лісом бреде сірий вовк...

І чую бабусин голос. Це вона мені розказує.

Усе таке рідне, знайоме, але й таке далеке, незвичайне, казкове. Я щиро вірила малою, що десь у темному таємничому лісі є хатинка на курячих лапках, десь ходить, плаче, шукає доріжки Червона Шапочка...

Віриться й досі. І чується тихий бабусин голос. (82 слова)

Словникова робота

Смеркає – наступає вечір, небо стає темнішим.

Досі – до цього часу.

Змістовий аналіз тексту

1.Чиї казки згадує автор?

2.Від чийого імені йде розповідь в оповіданні?

3.Які казкові герої пригадалися герою оповідання?

4.Чому слова Червона Шапочка, Баба Яга написані з великої букви?

5.Скільки абзаців у тексті?

Диктанти

І семестр

Бабусин рушник

Був сoнячний день. Чомусь мені здaється, що це було в недiлю. Мабуть, тому, що всi були дома - тaто, мама, брат і сeстра. Над маленьким вікном - рушник. І на тому рушникові, як зараз пам’ятаю, вишито: дівчина йде лугом і несе двоє відер води на коромислі.   

Я питаю маму, що це таке. Мама каже: це бабусин рушник. А вишивала його бабусина бабуся. Рушникові тому -  більше як сто років.

Де ж він - той рушник? Ота стежка вишивана, дорога мережана?.. ( 76 слів )

Не вміємо берегти те, що зберегли нам діди і прадіди.           

А як же без тієї стежки, без дороги тієї?..    

Хіба ж можна без неї у завтра іти?    

Змістовий аналіз тексту

1.Скільки років було вишитому рушникові, описаному у тексті?

2. Хто вишив цей рушник?

3. Чому цей рушник має таку велику цінність?

4. Чому потрібно берегти речі, які зберегли для нас діди і прадіди?

За оповіданням  «Дерев'яний лелека»

В одному селі жили собі чоловік і жінка. Був у них маленький син Сергійко. Був у чоловіка і батько - Сергійків дідусь. Жив він у комірчині, яку йому відвели. Наближались Сергійкові іменини: йому сповнювалось п'ять років. Батько і матір вирішили влаштувати вечір. Запросили багатьох гостей. Голову колгоспу й бригадира. Сусідів запросили.

Тільки Сергійкового дідуся забули запросити. А він уже давно готував онукові подарунок. Вирізав із дерева лелеку.

Ось уже й вечір почався, сходяться гості, подарунки приносять. Тільки дідусь сидить на ліжку в своїй комірчині. Перед ним на столі стоїть дерев'яний лелека, підняв голову і дивиться у вікно своїм чорним оком, немовби прислухається до музики, що лунає із сусідньої кімнати.

Так і знайшли його вранці... Схилився на подушки, задивлений на лелеку, сумний, непорушний, а в очах - захололі краплини сліз.

А на столі стояв дерев'яний лелека і дивився у вікно. ( 75 слів )

Словникова робота

Комірчина – маленька кімната, де зберігаються непотрібні речі.

Задивлений – з незворушним поглядом.

Змістовий аналіз тексту

1. Яке свято було у родині?

2. Чому на свято не запросили дідуся?

3. Як ви можете оцінити вчинок родичів по відношенню до дідуся?

4. Чому потрібно поважати старість?

Контрольна робота №1

Текст. Речення

Варіант 1

(за оповіданням В. Сухомлинського «Як Микита став працьовитий»)

1. Вибери правильне закінчення речення.

Текст – це ...

а)група речень, що відрізняються змістом;

б)речення, що пов’язані між собою за змістом;

в)слова, що пов’язані між собою за змістом;

г)розповідь про якийсь предмет.

2. Вибери правильне закінчення речення.

Речення за метою висловлювання бувають:

а)окличні та неокличні;

б)міркувальні, розповідні;

в)великі та маленькі;

г)розповідні, питальні, спонукальні.

3. Вибери правильне закінчення речення.

Складне речення – це

а) речення, у якому поєднано кілька простих речень;

б) речення, яке складається із більше як 10 слів;

в) речення, яке має кілька присудків;

г)речення, яке складно читати.

4. Обери речення, яке побудоване найбільш вдало.

а)Води приніс й зараз же побіг до бабусі Марини Андрійко.

б)Приніс води й зараз же Андрійко побіг до бабусі Марини.

в) Приніс Андрійко води й зараз же побіг до бабусі Марини.

г)Води Андрійко приніс й побіг до бабусі зараз же. 

5. Прочитай текст. Склади до нього план.

Як Микита став працьовитий

Микита був дуже ледачий. Не хотів як слід пра¬цювати та й одержав з граматики двійку.

Дали Микиті роботу на літо. Поклав він на столі під-ручник та й зітхнув тяжко. Треба виконати двісті вправ. Хіба ж таку роботу зробиш!

Минув день, минув другий, минув третій. Ось і тиж¬день минає, а Микита щодня тільки гляне на книжку та й зітхне тяжко-тяжко.

Втомився хлопець від неробства. Сидить і дивиться у вікно. А за вікном під водостічною трубою стоїть по¬рожнє відро. І в нього з труби капає вода — крапля за краплею.

Нічого робити Микиті, сидить біля вікна цілий день та все дивиться, як вода капає.

А ввечері вийшов, дивиться, а вже піввідра накапа¬ло. Наступного ранку було повне відро.

Здивувався Микита: виходить, із маленьких крап¬линок може назбиратися повне відро води!

Зітхнув тяжко та й відкрив граматику і зошит від¬крив.

 6. Випиши з тексту виділені речення, підкресли головні та другорядні члени речення.

7. За допомогою засобів зв'язку об'єднай два речення в одне.

Втомився хлопець від неробства . Сидить і дивиться у вікно.

8. За допомогою запитань встанови зв'язок слів у реченні.

А за вікном під водостічною трубою стоїть по¬рожнє відро.

Контрольна робота №1

Текст. Речення

Варіант 2

( за оповіданням В. Сухомлинського «Миколка, Вітя й цуцик» )

1. Вибери правильне закінчення речення.

Речення –  ...

а) складається із слів та знаків;

б) це кілька слів, об'єднаних однією темою;

в) це частина тексту;

г)виражає закінчену думку.

2. Вибери правильне закінчення речення.

Текст складається з таких частин:

а) зачин, основна частина, кінцівка;

б) тема, мета;

в) заголовок, основна частина, закінчення;

г) тема, мета, висновок.

3. Вибери правильне закінчення речення.

Розрізняють такі типи текстів:

а) текст-казка, текст-оповідання, текст-повідомлення;

б) текст-опис, текст-розповідь, текст-міркування;

в) записка, лист, оголошення;

г)інформаційний, науковий, фантастичний.

4. Обери речення, яке побудоване найбільш вдало.

а)Захворів у  селянина старого єдиний син Михайлик тяжко.

б)У старого селянина тяжко єдиний син захворів Михайлик.

в)У старого селянина тяжко захворів єдиний син Михайлик.

г)У селянина тяжко старого захворів син Михайлик єдиний.

5. Прочитай текст. Склади до нього план.

Миколка, Вітя й цуцик

Дорoгою дoдому Микoлка й Вітя пiдібрали цуцика. Вiн сидiв у канаві і жалiбнo скавучав.

Кому ж буде цуцeня? Дoвго думали хлoпчики й дiйшли: нeхай три днi живe у Вiті, пoтiм три дні у Миколки, пoтiм знoв три дні у Вiті... Черeз мiсяць хлoпчики вiзьмуть цуцика, винeсуть у пoле й пiдуть у рiзні боки. За ким пoбiжить — тoй і гoсподар.

Пoбудував Микoлка для цуцика гарну будку. Тричi на дeнь винoсила мама цуцикoвi суп і кoтлeтку.

Вiті не булo ні будки, нi супу, нi кoтлeтки. Пoклав вiн бiля свoго лiжка ряднинку. На нiй цуцик і спав. Інoдi внoчі йoму хотiлoся в якихoсь сoбачих справах надвiр, він тихeнько тoркав лапкою кoвдру, Вітя прoкидався й випускав малoго. Їв цуцик шкуринку, рoзмочену в гарячiй вoді.

Через мiсяць узяли хлoпчики цуцика й пiшли з ним далекo-далeко у пoле. Вийшли на висoку мoгилу, пустили йoго й рoзлeтiлися в рiзні бoки.

Цуцик пoбіг за Вiтeю.

 6. Випиши з тексту виділені речення, підкресли головні та другорядні члени речення.

7. За допомогою засобів зв'язку об'єднай два речення в одне.

Пoбудував Микoлка для цуцика гарну будку. Тричі на дeнь винoсила мама цуцикoві суп і кoтлeтку.

8. За допомогою запитань встанови зв'язок слів у реченні.

Через місяць узяли хлoпчики цуцика й пішли з ним далекo-далeко у пoле.

Контрольна робота №2

Слово. Іменник

Варіант 1

(за оповіданням В. Сухомлинського «Як їжачок до зими готувався»)

1. Вибери рядок, у якому записані значущі частини слова.

а) звуки і букви;

б) корінь, суфікс, префікс, закінчення;

в) корінь, префікс, наголос, склади;

г) основа слова, корінь.

2. Вибери правильне закінчення речення.

Іменники – це ...

а) слова, які вказують на предмети і відповідають на питання хто?, що?;

б) слова, які вказують на дію предмета і відповідають на питання хто?, що?;

в) коротенькі слова, які служать у реченні для зв'язку;

г) слова, що вказують на живі істоти.

3. Вибери рядок, у якому записані тільки спільнокореневі слова до слова їжачок.

а) їжачку, їжачка, їжачком;

б) їжак, їжа, їжачиха;

в) їжте, їжак, їжачитися;

г)їжаченята, їжак, їжачиха.

4. Вибери рядок, у якому записані синоніми до слова хатина.

а) хатка, хаточка, хатній;

б) будинок, дім, оселя;

в) двері, дах, вікно;

г) хатини, хатиною, у хаті.

5. Прочитай текст. Із виділених речень випиши слова, розподіливши їх за частинами мови.

Як їжачок до зими готувався

Був собі в лісі  їжачок. Знайшов він собі кімнату в дуплі старої липи. Тепло в ній і сухо. От він там і живе.

Ось настала осінь. Падає жовте листя з дерев. Скоро й зима настане. Почав готуватися їжачок до зими. Сходив до лісу, наколов на свої голочки сухого листя. Приніс до своєї  кімнатки, настелив, стало ще тепліше.   

Знову подався до лісу їжачок. Назбирав грушок, яблук, шипшини. Приніc на голках до хатинки, склав у бочці. А бочку він зробив із березової кори.    

Ще раз почимчикував їжачок до лісу. Нашукав  грибів, насушив їх і теж поклав у бочку.

Тепло і затишно їжачкові, але сумно одному. Захотілося  знайти товариша. Пішов він до лісу, зустрів  зайчика. Не хоче зайчик іти в хатину до їжачка. І сіра мишка не хоче. Бо в них свої нори. Зустрів їжачок  цвіркуна. Сидить цвіркун на сухій стеблині, дрижить від холоду.

 - Йди до мене жити, цвіркуне.

Пострибав цвіркун у хатинку до їжачка – радий-раденький...

Іменники:

Прикметники:

Дієслова:

Службові слова:

6. Із третього абзацу випиши іменники , визнач їх рід та число.

7. Подані слова запиши у формі  орудного  відмінка.

Хатина -

Бочка -

Стеблина -

Піч -

Осінь -

Яблука -

Холод -

7. Прочитай закінчення оповідання. Запиши речення, змінюючи слова в дужках відповідно до змісту. (Зроби це двома способами.)

Настала зима. Їжачок ( цвіркун ) розказує казку, а цвіркун ( їжачок ) співає.

Контрольна робота №2

Слово. Іменник

Варіант 2

(за оповіданням В. Сухомлинського «Бабуся і Петрик»)

1. Вибери рядок, у якому записані тільки іменники.

а) ліс, лис, лисий;

б) ліс, лісовий, лісочок;

в) узлісся, лісник, триколісний;

г) ліс, лісовик, перелісок.

2. Вибери правильне закінчення речення.

Корінь – це ...

а) початок спільнокореневих слів;

б) частина слова без закінчення;

в) спільна частина споріднених слів;

г) змінна частина слова.

3. Вибери рядок, у яому записано різні форми слова пташка.

а) пташина, пташечка, пташиний;

б) пташку, пташці, пташкою;

в) пташечка, птахофабрика, пташиний;

г) птахи, птахам, з птахами.

4. Вибери рядок, у якому записані синоніми до слова праця.

а) неробство, безділля, лінь;

б) працьовитий, працює, працелюбство;

в) робота, труд, діло;

г) працею, працю, у праці.

5. Прочитай текст. Із виділених речень випиши слова, розподіливши їх за частинами мови.

Бабуся i Петрик

        Теплого весняного дня бабуся Марiя повела свого внука до лiсу.

Петрик був ледаченький хлопчик. Бабуся дала йому нести вузлик iз ( їжа ) та (вода ). А ( Петрик )  вузлик  здався дуже важким. Бабуся взяла його й понесла сама, а Петриковi дала тільки пляшку з водою.

        Прийшли ось до лiсу, сiли відпочити. Аж бачать, до куща прилетiла маленька пташка. В дзьобику вона принесла волосинку. Петрик тихенько пiдвiвся й за­глядає в кущ. А там — велике волосяне гнiздо.

         Пташка живо кудись літала, швидко верталася до гнiзда. І щоразу приносила по волосинцi.

         Петрик дивувався, аж перехоплювало йому дух.

—   Бабусю, — пошепки питає вiн, — невже вона ото по волосинцi носила й збудувала таке велике гнiздо?

—   Атож, по волосинцi, — каже бабуся. — Така ото працьовита пташка.

Петрик задумався. А згодом мовить:

—   Бабусю, я ваше пальто з лiсу нестиму...

Іменники:

Прикметники:

Дієслова:

Службові слова:

6. Із частини тексту випиши іменники , визнач їх рід та число.

        Теплого весняного дня бабуся Марія повела свого внука до лісу. Пташка живо кудись літала, швидко верталася до гнізда. І щоразу приносила по волосинці. Петрик дивувався, аж перехоплювало йому дух.

7. Подані слова запиши у формі давального відмінка двома способами.

Хлопчик -

Ліс -

Внук -

Вузлик -

8. Запиши речення, змінюючи слова в дужках відповідно до змісту.

Бабуся дала йому нести вузлик із ( їжа ) та ( вода ).  А ( Петрик )  вузлик  здався дуже важким.

05 вересня 2017 рік

Все починається спочатку,-

Навчальний рік, луна дзвінок…

Ми є володарями спадку –

Від Сухомлинського урок;

Від Сухомлинського скарбниця

Казок, новел, оповідань –

Добра і радості криниця,

Взірець духовності і знань

Життєва мудрість Педагога,-

Вона і вічна і свята,

Дається дар такий від Бога –

Крізь слово – правда золота.

Куточок  у класі.  Життєвий шлях  В.О. Сухомлинського

2016 - 2017 навчальний рік

23 травня  2017 року

Урок мислення серед природи 

Тема:  Білокора красуня    ( 3клас)

Мета: дати учням уявлення про берізку, вчити спостерігати за явищами природи; бачити красу навколо себе, розвивати спостережливість, мовлення; збагачувати словниковий запас; виховувати любов до навколишнього середовища.

                                        Хід уроку

І.Організаційний момент класу.

        -Повторення правил поведінки дітей під час  проведення уроку на природі.

       -Організований вихід з класу.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

-         Сьогодні  ми познайомимося і більше дізнаємося про дерево, а яке ви дізнаєтеся, прослухавши і відгадавши казку - загадку.

Читання вчителем казки – загадки.

     Далеко – далеко ріс великий березовий гай. У глибині гаю на просторій галявині стояв красивий палац ніжно - зеленого кольору. Зали палацу були прикрашені різними квітами.

      Кімнати палацу були сповнені приємним запахом верби, конвалії, первоцвіту.

      Жила в цьому палаці струнка, тендітна, сором язлива дівчинка. Одяг на ній легкий, як павутинка, прикрашений ніжними квітами. Очі мала голубі, завжди ясні та веселі. Хода її була велична, рухи – спокійні, плавні. У руках завжди мала чарівну мережану хустинку.

      Дівчинка любила приносити усім радість. Щороку у визначений час вона, набравши повний кошик квітів, узявши чарівну хустинку, вирушила у дорогу, щоб відвідати своїх друзів, знайомих. Махнувши хустинкою, вона одягла дерева в ніжно – зелений одяг, дарувала землі квіти підсніжників, рясту, сон – трави. Верби прикрашала пухнастими котиками. Між кущами розкидала біленькі пахучі конвалії. Кущі глоду та черемхи одягала в білі сукні. Шипшину  прикрашала рожевими квітами. Сади наповнювала чистою ніжністю та пахощами. На кого гляне красуня, - той прокидається від сну, сповнюється радістю та коханням. Легко ступала дівчина по землі, несла з собою щастя та радість, наповнювала все красою, збагачувала ніжними кольорами. Від щастя та радості все оживало, співала. Від її лагідного теплого дотику враз запарувала земля, закипіла робота на ланах.

-         Про  кого ж ця казка – загадка, діти?

-         Я вам хочу допомогти підказкою: про яку пору року вона розповідає?

-         Чому ви відразу здогадались, що це весна?

( тому, що весна прекрасна, тепла, ясна пора рок. З приходом весни оживають луки, діброви, ліси. Скрізь чутно пташині голоси, їх дзвінкі пісні.)

-         З ким порівнюється весна?

( З молодою вродливою дівчиною, на голові якої чарівний віночок).

-Заплющіть очі і уявіть красу, яка вас оточує.

- Які почуття  у вас виникли?

(Стало на душі тепло і приємно. Настрій покращився. Хочеться співати.)

-         Давайте підберемо до слова « весна» слова – назви ознак.

( Весела, радісна, чарівна, загадкова, красива, пахуча, тепла, дзвінка, добра, чудесна, працелюбна, зеленокрила, ясна, різнокольорова, барвиста,всміхнена.)

-         Яким стає життя весною?

( Воно відновлюється, кипить, вирує.)

-         Що найбільше любить весна?

( Сонечко)

-         А як можна сказати про сонечко?

( Яскраве,тепле, привітне, лагідне, ніжне, мирне, гаряче, пекуче, жовте, ласкаве, щире,)

-         Що посилає на землю сонечко?

( Світло і тепло).

-         Яке ім я наймолодшого сина красуні  весни?

(Травень) .

-         Чому ми його так називаємо?

( Стелить всюди трави шовкові; дерева і кущі поспішають прибиратися на свято весни. Адже саме в травні весна постає в усій своїй красі.)

-         Хто ж першим відкриває двері весні?

( Березень.)

       -Як  ви гадаєте, чому він так називається?

( Від слова  « береза».)

Саме так. Взимку береза « спить» дуже чутливо,а напровесні, як тільки пригріє сонечко, вона перша прокидається, відгукується на поклик і ласку весни, розкриває свої бруньки. Ось тому перший місяць весни називається березень. Світанок  року. А ще його звуть місяць – соковик через те, що саме в березні в березах починає рухатися сік.

Загадка .

     Має квіти зелененькі,

     Гнучкі , ніжні віти.

     Білу кору, стан тоненький,

    Як же вона зветься?

-         Як пестливо називають берізку?

Отже, ми сьогодні будемо вести розмову про берізку.

-         Подивіться уважно, чи повністю білий стовбур у берізки?

( Не зовсім, на ньому є чорні плями.)

-                     Проведіть по корі рукою. Яка вона?

( Кора гладенька.)

-         Діти, а чому у берізки стовбур завжди білий?

       Під корою у берізки є такий порошок, який називається бетулін. Кора  у берізки завжди тріскається, лущиться. Так , цей порошок білого кольору, через ці тріщинки висипається і покриває стовбур білим кольором, який не змивається навіть дощем.

-         Давайте ж  пригадаємо, якою була берізка на початку весни?

-         Що з явилось на берізці, коли промінчики сонечка доторкнулися до неї?

( Маленькі клейкі листочки.)

-         Давайте розглянемо листочок берези.  Який він?

( Він простий, тому, що складається з одного черенка і однієї пластинки.)

-         А який цвіт берези?

(Сережки.)

    Так , сережки – зібрані дрібні квіти. Під час цвітіння вони виділяють багато пилку, який розноситься вітром. Бджоли, що прокинулися від зимового сну, також  полюбляють відвідувати берізки. Адже із їх бруньок вони беруть речовини для бджолиного клею – прополісу.

-         А зараз прочитаємо оповідання В.О.Сухомлинського  « Осінь принесла золоті стрічки»

      Ростуть над ставком дві берізки. Стрункі, високі, білокорі. Опустили  берези зелені коси. Віє вітер, розчісує їх. Тихо шелестять листям берези. То вони про щось розмовляють.

       Однієї ночі стало холодно. На траві заблищали білі кристалики льоду. Прийшла до осінь. Принесла їм золоті стрічки. Вплели берези стрічки в зелені коси. Зійшло сонце.

        Розтопило кристалики льоду. Подивилося сонце на берези й не впізнало їх – у зелених косах золоті стрічки. Сміється сонечко, а берези сумують.

А зараз ми попробуємо скласти казку про берізку.

-         Що ж  робила берізка взимку?

Взимку  красуня Берізка спала глибоким сумним сном.

-         Що снилося берізці?

Їй снилося теплі  сонячні дні, веселий спів пташок, дзвін  роси рано – вранці.

-         Що почула одного ранку берізка?

Та одного ранку Берізка почула, що задзвеніли струмочки і заспівав веселу пісеньку птах.

         - Що зробила білокора берізка?

І тут Берізка відкрила свої лазурні оченята і подивилася навколо себе.

-         Що побачила красуня берізка?

Вона побачила променисту посмішку сонечка, веселий дзюркіт струмочка, синьоокі оченята пролісків.

-         Як змінилась берізка з приходом весни?

Радіючи приходу весни, білокора Берізка змінила свою зимову гладеньку зачіску на кучеряву з листя та сережок.

Розповідь  складеної казки.

    -Діти, а хто із вас знає віршики чи загадки про берізку?

Учні читають вірші про берізку, загадують загадки.

ІІІ. Підсумок уроку.

ІV. Домашнє завдання.  Написати казку про берізку.

18 травня 2017 року  

В нашій школі продовжується підготовка до відзначення 100 - річчя від дня народження видатного педагога - гуманіста В.О.Сухомлинського

Зустріч у бібліотеці

Майстер – клас  Бордунової Н.Ф. для вчителів початкових класів району на тему: « Проведення уроків – проектів в початковій школі» 

Про  кого кажуть

«Він справжній друг?»

Урок – проект позакласного читання

 (3клас2009 рік) 

Тема проекту:  УПЧ  Про кого говорять «Він справжній друг?»

Мета проекту: формувати у дітей почуття чуйності, доброти, милосерддя, поваги, заохочувти до добрих вчинків.

Довести до їх свідомості, що добро роблять безкорисно і відчути радість від творення добра іншими і уникати злих умислів.

Розвивати бажання мати і цінувати друзів.

Обладнання: прислів я, приказки, казки про дружбу, дитячі роботи,

Світлофор доброти, малюнки «портрет мого друга», текст оповідання «Чому голуби прилетіли до Олега»

ЕПІГРАФ:

«ЛЮДИНА З ДРУЗЯМИ – СТЕП ІЗ КВІТАМИ,

А ЛЮДИНА БЕЗ ДРУЗІВ –ЖМЕНЯ ПОПЕЛУ»

( ПРИСЛІВ Я)

Назви груп:

1. «Довідкове бюро» - підібрати слова - синоніми до окремих слів.

2. «Журналісти» - підібрати прислів’я, приказки, казки про дружбу,друзів, написати свої оповідання.

3.  «Художники» салону « Мокрелі-акварелі» - дитячі роботи, світлофор доброти, малюнки «Портрет мого друга»

4. «Літератори»- знайти оповідання про дружбу, добро.

Хід уроку

І. Організація класу.

Вітання.  Вправа «Подаруй усмішку другу».

- Діти , уважно послухайте запитання,подумайте і відгадайте, хто це?

З ним цікаво проводити час, але коли він у біді, то ми поспішаємо на допомогу? ( друг)

- Вірно, це друг. Гра «Коло дружби»

- Візьміть за руку того, з ким ви дружите.

- Ваша пара нехай знайде іншу пару, з якою ви  у дружніх відносинах. А тепер всі візьміться з руки.

- Чи утворилось коло дружби?

ІІ. Оголошую тему і мету проекту-уроку.

Кожна група учнів мала своє завдання і готувала його. І ми сьогодні послухаємо, як вони приготували.

Робота в групах.

ІІІ. Презентація проекту.

Кучеренко Юлія – я кореспондент газети «Людська доброта». Почувши , що сьогодні у вас буде проведений  урок позакласного читання на тему «Про кого кажуть: Він справжній друг?» Я прийшла до вас з оператором, щоб засняти ваш урок. Це дуже цікава тема і по ходу уроку хочу взяти у вас інтерв’ю.

Скільки  б іграшок, книжок, розваг у вас не було, без справжнього друга сумно й нецікаво. Адже тільки з другом можна поділитися радістю і смутком, поговорити про все, що тебе цікавить, весело погратися. Але я дізналася, що урок незвичайний. Ви поділені на групи і кожна приготувала своє завдання. Тому слово надається

групі « Довідкове бюро»

Гусак Олександр – нам було дане завдання знайти значення слів і підібрати слова - синоніми до окремих слів.

- Добро - усе позитивне в житті людини, вчинок,який приносить користь людям.

- Зло -це насильство,грубість,байдужість,підлість,жорстокість.

- Доброта –  це милосердя,чуйність,співчуття,щиросердечність,уміння розділити чужий біль,вчасно підтримувати людину у важку хвилину, розрадити в горі і біді.

-Доброчинність - позитивна моральна якість( мудрість,людяність), моральна чистота людини.

- Добрий – це  людина, яка приязно і доброзичливо ставиться до людей.

- Дружба – стосунки, відносини,в основі  яких лежить взаємна прихильність,

довір я, відданість, духовна близькість,спільність інтересів.

Учитель: кожній групі було завдання підібрати влучні слова про дружбу « Павутинка»

(Діти по черзі називають слова і утворюють павутинку).

Дружба – доброта,радість,правда,чемність,симпатія,повага.

Гарно ви пояснили значення слів.

Кучеренко Юлія – Тепер ми послухаємо презентацію групи « Журналісти». Вам   надається слово.

Побережець Вікторія – нам потрібно було по даній темі підібрати прислів’я, приказки, казки про дружбу, друзів і написати свої оповідання.

Кучеренко Юлія   -  Молодці , гарно відповідали.

Друг – це той,хто любить тебе. Це може бути хлопчик, або песик,або навіть біла-біла мишка.

- Твоїм другом може бути й дерево. Воно тобі ані словечка, але ж ти добре знаєш, як воно любить тебе, бо дає тобі яблук або грушок,чи вишень,а часом і гілку для гойдалки.

- І вітер може бути другом по – своєму. Це ж він бавить тебе вночі пісеньками, коли тобі так дрімотно й самотньо.

А тепер проведемо « Музичну паузу» виконаємо пісню « Справжній товариш» І виконаємо декілька вправ.

 Кучеренко Юлія – Дякую,тепер ми попросимо групу «Літераторів» представити завдання, які вони  підготували.

Тімановська Ольга - наша група повинна була знайти оповідання про дружбу, добро.

(Діти зачитують оповідання, які знайшли.)

Кучеренко Юлія -

- То чого навчає  це оповідання?

- Що ви взяли для себе?

- Яким повинен бути друг?

Дякую вам за інтерв’ю.

Інколи не знаєш, хто твої друзі. Вони поруч з тобою, але ти проходиш повз них і не помічаєш ,що вони люблять тебе кожен по-своєму

У нас ще залишилася одна група «Художники» салону «Мокрелі – акварелі». Будь ласка.

Завідова Ірина – ми представляємо дитячі роботи, світлофор доброти, малюнки

«Портрет мого друга». ( Виставка робіт)

Кучеренко Юлія  - давайте тепер всі разом визначимо закони дружби.

Закони дружби – це:

- Друзі все ділять пополам.

- Спочатку подбай про друга.

- Друг завжди допоможе в біді.

- Друг уміє прощати.

Спасибі вам за такі гарні відповіді.

Учитель - перед вами на парті лежить оповідання «Чому голуби прилетіли до Олега». В.О.Сухомлинського . Ми прочитаємо ланцюжком і дасте відповіді на питання.

( Учні читають.)

Запитання :

- Чого навчає оповідання?

- Яка головна думка?

- Що ви для себе взяли?

IV. Підсумок уроку.

Вправа  «Мікрофон»

- Уміти дружити – це………..

- У дружбі цінується   ……..

- Справжній  друг   ……..

- Хто такий друг?

- Що означає дружити?

- Що для себе ви взяли з цього уроку?

Виставлення  оцінок.

V. Домашнє завдання.  Про твоїх однолітків. ст. 86-93

Колективне складання казки «Чому берізка листя роздарувала». ( 3клас 2008рік)

Тема:   Урок мислення серед природи.

Мета: Провести роботу, спрямовану на те, щоб донести до сердець дітей пахощі, музику, чудесне звучання рідного слова, дивовижне багатство відтінків думок і почуттів, які можна передати українською мовою,спостерігаючи красу природи, вправляти у вміння висловлювати власні судження, вчити встановлювати причино-наслідкові зв’язки в природі; вчити складати колективні казки на основі безпосередніх вражень від спостережуваного;

розвивати увагу, мислення, спостережливість, мовлення школярів; задовольнити дитячу допитливість;

виховувати почуття любові до рідної природи, відповідальне ставлення до збереження довкілля.

Обладнання: портрет В.О.Сухомлинського, «Чарівний лист».

Хід уроку.

І.Організація учнів до уроку.

Любі діти, Сьогодні в нас незвичайний урок. Довгими журавлиними ключами далеко у вирій і настала осінь. Нас на урок запросив до себе осінній парк. Адже помилуватися, послухати і побачити красу осені бажає кожен із вас.

1.Правила поводження в довкіллі.

Голосно в довкіллі не розмовляй, не рви рослин, не турбуй тварин.

Не торкайся руками незвичайних предметів.

 Працюй на робочому місці, не відходь від нього без дозволу.

ІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.

ІІІ. Робота над темою уроку.

1. Бесіда.

- Сьогодні проводимо урок мислення серед природи не випадково. Яке свято відзначаємо 28 вересня? (День народження В.О. Сухомлинського).

- Що вам відомо про життя і творчість В.О.Сухомлинського?

- Жив на свiтi педагог, учений, письменник Василь Олександрович Сухомлинський.  Вiн дуже любив дітей і написав для них багато-багато оповiдань та казок про ласкаве сонечко та м’яку травичку, про працелюбних мурашок i веселого метелика, про зайчика-хвалька та голосистого півника, про ласкаві маминi руки i добру бабусю. Вiн писав казки про доброту, бо сам був доброю людиною i дуже хотів, щоб ви, дiти, виросли добрими, чуйними, працьовитими. Великий учитель любив проводити уроки серед природи, вчив своїх школярів складати казки.

Загадка

« У садах, гаях блукає,

Жовті шати одягає.

Золотисту стелить постіль,

Жде сестрицю білу в гості» (Осінь).

Чому вирішили, що саме осінь?

- Які слова допомогли відгадати загадку?

- Яку постіль вона стелить?

3. Учні читають вірші.

1) «Тихо осінь ходить гаєм,

Ліс довкола, аж горить.

Ясен листя осипає,

Дуб нахмурений стоїть»

2) «Ніби притомилось сонечко привітне,

У траві пожовклій молочай не квітне.

Облетіло літо листячком із клена,

Лиш ялинка в лісі сонячно-зелена!»

3) «Стали трави, стежки золотистими,

 а тоненькі гілки – та й  безлистими!»

4) Довго листя зеленіло,

А тепер позолотіло.

Золоте і червонясте,

Що очей не відвести.

Багрянисте, хороше,

Наче полум’я горить!”

5)«Небеса прозорі,

Мов глибинь ріки!

Падають, як зорі,

З явора листки!»

6) Непомітно з’явилася осінь-

День коротшим стає щодоби:

Глянь, берізки – уже злотокосі

І в дубів багряніють чуби!»

7) «Сяють золотом берези,

Жовтень ним вінчає осінь.

Журавлиний клен мережить

Висоти холодну просінь!»

8) «Осінь мрійна, осінь мила

Все багрянцем притрусила.

І сама в барвистім листі

Ще й в калиновім намисті,

Відійшла в ранкову пору,

За високу темну гору!»

4. Бесіда.

- Які ознаки осені згадують у загадках?

- Які зміни в неживій природі відбулися з приходом осені?

- Як змінилось життя рослин, тварин?

- Які дерева вже змінили колір листя?

- З яких дерев, кущів опадає листя?

- Коли до нас приходить осінь за календарем?

- Назвіть осінні місяці?

- Чому осінь називають золотою?

- Звідки в осені стільки золота?

5. Легенда.

За народним переказом Осінь – старша дочка Сонця. Вона останньою залишила батьківський дім і стала на Землі четвертою порою року. Посилаючи Осінь на Землю, Сонце сказало:

- Забирай все моє багатство, віддаю тобі все своє золото. Будь щедрою, і люди полюблять тебе. І Осінь, як ви бачите, виконує наказ Сонця, і кожного року дарує нам щедрі дарунки полів і садів, чарує нас своїм осіннім золотом.

6.Робота над прислів’ями

1) «Вересень студений, але ситий».

2) «Як вересніє, то й дощик сіє»

3) «Вересневий час – сім погод у нас»

4) «Жовтень ходить по краю,

Та й виганяє птахів із гаю»

5) « Вересень без перевесла»

6) «Серпень страву готує,

А вересень до столу подає»

7.Загадка.

«Стоїть дівка серед поля,

В чорні цятки біля льоля,

Довгі коси розпустила,

Їх заплети їй несила»

Які слова допомогли відгадати загадку?

А тепер ми з вами підемо в гості до берізки.

Коли прийшли в гості, що потрібно зробити? (Привітатися)

То ж давайте берізоньці пісеньку заспіваємо.

8. Хоровод.

« У гайочку берізки стояли,

Вранці ясне сонечко зустрічали,

Люлі-люлі зустрічали,

Люлі- люлі зустрічали.

У берізок платтячка біленькі,

А листочки в них золотенькі,

Люлі-люлі золотенькі,

Люлі-люлі золотенькі.

Ви ростіть, берізки, виростайте,

Рідну нашу школу прикрашайте.

Люлі-люлі прикрашайте,

Люлі- люлі прикрашайте!»

9.Спостереження за берізкою.

- Якого кольору стовбур у цього дерева?

- Який на дотик?

- Яке у берізки гілля? На що схоже?

- Які листочки у цієї красуні? На що вони схожі? ( Золоті монетки)

- Чим корисна береза?

1) Соком – березовий сік смачний і корисний, чистий, як сльоза.

2) Листям, гілочками – з берези в’яжуть віники. Відвар з листя лікує хворі ноги.

3) Бруньками – відвар з бруньок лікує хворі нирки.

4) Корою – з кори варять дьоготь.

5) Грибом чагою – з чаги виготовляють ліки, що лікують шлунок і онкологічні хвороби.

10. Подорож у легенду.

«В одному українському селі жила молода красуня. Вона була настільки вродлива, що всі задивлялися на неї. Вміла ткати, вишивати, в’язати. А вже коли заспіває, то всі слухають той спів. Багато хлопців задивлялися на її вроду, але вона нікому не відповідала взаємністю. Щиро покохав дівчину нечистий. Вона від нього тікала, ховалася, але він її скрізь знаходив . Одного разу втекла дівчина до лісу. З великого розпачу перетворилася дівчина на красиве білокоре дерево. Нечистий довго шукав дівчину і коли не знайшов, тоді гірко заплакав. Сльози у нього чорні. І з того часу з’явились на березі чорні плями.”

11. Колективне складання казки «Чому берізка листя роздарувала».

- Якими словами починаються казки? (Жили-були собі…., за високими горами, за синіми морями…, давним-давно…)

- Де росла наша берізка? ( у гайочку біля школи)

- Якою була берізка? ( стрункою, тендітною, білокорою, вродливою).

- Як звали берізку? (Білокорка, Золотоволоска).

- Які подружки були у берізки? ( Горобинка, ялинки, берізки)

- Що влітку робила Білокорка зі своїми подружками? (Вночі водили хороводи, милували очі людей своєю красою, ховали діток в затінок, раділи пташкам)

- Що сталося з приходом осені?

- Хто попросив у берізки листочки? (Земля, їжачок вітерець).

- Що сталося з деревцем? (Вона залишилась без листочків).

Зразок казки.

«Не за горами високими, не морями глибокими, а в шкільному гайочку жила-була берізка Білокорка. І були в неї подружки: сестриці-Берізки, зеленоокі Ялинки та чарівна Горобинка. Влітку подружкам було весело: раділи ласкавому сонечку, милували очі людей своєю вродою, вночі водили хороводи, ховали діток у затінок від пекучого сонця, давали прилисток пташкам.

Тихою ходою підкралася Чарівниця - Осінь. Навкруги стало сумно. Часто став сіяти дощик, дув холодний і пронизливий вітерець. Сумно стало у гайочку подружкам.

Одного разу до Білокорки звернулася Земля і попрохали трохи золотого листячка, щоб зігрітися від холоду. Берізка махнула гіллячком і вкрила Землю м’якою ковдрою. Потім до чарівної красуні завітав Їжачок-хитрячок. Він попрохав листя, щоб змостити затишне кубельце на зиму. Щедра Білокорка подарувала і йому листочків. Завітав до Берізки і Вітерець. Він попрохав листя,  щоб йому було з ким водити таночки. Білокорка віддала і йому останні листочки. Не залишила собі жодного. Так і залишилась наша Берізка без жодного листочка. Але її було зовсім не жаль, адже вона допомогла друзям…»

12. «Чарівний лист».

- Діти, а ось Берізка подарувала нам свого чарівного листа. Давайте прочитаємо його.

«Любі малята! Я вам щиро вдячна, що завітали до мене у гості, порадували мене гарними відповідями, віршами, чудовим хороводом. У мені і моїх подружок є прохання до вас.

Не ламайте наших гілочок, нам боляче!

Коли буде сухо, то дайте нам води напитися!

Не вживайте поганих слів, не робіть поганих вчинків, ми дуже засмучуємось!

Влітку ховайтесь у затінку від спекотного сонечка!

ІV. Підсумок уроку.

Бесіда.

Що сподобалось на уроці?

Що вдалось? Що було важким?

Що нового дізнались?

V. Домашнє завдання.

1. Написати казку про берізку.

2. Намалювати деревце в осінньому вбранні.

Декада В.О.Сухомлинського у школі(2007р.) 

         В.О. Сухомлинський  "Кінь утік" (УПЧ  2 клас)

                                    (відкритий урок)

Тема: В.О.Сухомлинський « Кінь утік»

Мета уроку:

  продовжити знайомство з  творчістю геніального педагога, письменника В.О.Сухомлинського;

 вчити висловлювати своє ставлення до героїв творів, аргументувати і відстоювати свої думки;

 розвивати навички техніки читання, зв’язне мовлення, мислення, фантазію;

  формувати уміння передбачати прочитане в творах;

 виховувати доброзичливе становлення до оточуючих, бажання творити добро, викликати бажання вивчати твори В.О. Сухомлинського в майбутньому часі.

Обладнання. Портрет В. О. Сухомлинського, картки зі словами, дитячі малюнки до творів В.О.Сухомлинського, виставка книжок з оповіданнями.

Хід уроку

I. Організаційний момент

IІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Розповідь учителя

- Отже, потрібно менше говорити про гарні справи, а краще їх робити. Саме це розуміння прийшло до нас на минулому уроці.

- Сьогодні пропоную вам відкрити свої серця для нового розуміння, а якого саме, ви зрозумієте, попрацювавши в групах.

Кожна група отримує аркуші із надрукованими на них словами. Ваше завдання за 3 хв. скласти з цих слів прислів’я і пояснити його зміст.

2. Робота в групах

(Діти складають прислів'я).

– Друзі пізнаються в біді.

– Нових друзів май, старих не забувай.

– Дерево міцне корінням, а людина – друзями.

– Без вірного друга велика туга.

Якою темою можна об’єднати їх?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Як ви розумієте слово «дружба»?

- Підберемо слова, які допоможуть нам зрозуміти, що таке дружба і яким повинен бути справжній друг.

1. «Асоціативний кущ»

Дружба:

Захист, підтримка, правдивість, допомога, розуміння, збереження таємниці.

2. Робота з тлумачним словником

- Зазирнемо до тлумачного словника. Як там пояснюється значення добре відомого нам слова "дружба".

Дружба – це добрі, приязні стосунки на основі взаємної прихильності, відданості.

3. Бесіда

– Чи маєте ви таку прихильну і віддану людину?

– Яким по вашому повинен бути справжній друг?

4. Прогнозування

Спробуйте визначити за темою нашої розмови, про що піде мова в оповіданні В.Сухомлинського «Кінь утік».

Фізкультхвилинка

ІV. Робота над оповіданням

1. Читання оповідання вчителем

– Чиї прогнозування справдилися?

– Які у вас виникли почуття? (обурення, жаль, сором, тривога)

2. Словникова робота

3. Читання «ланцюжком»

– Чому Віталик показав записку вчителеві?

4. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання

– Який урок тривав у класі? Прочитайте.

– Як учитель оцінив вчинок Віталика?

– А однокласники?

– Чому; Віталик почервонів?

– Прочитайте відповідь Петрика?

– Про що вона свідчить?

– Розгляньте малюнок. Спробуйте розпізнати героїв.

– Яка розмова відбувається між хлопцями?

5. Читання в особах.

6. Характеристика дійових осіб

– Чиї вчинки ви схвалюєте?

– Чиї вчинки викликають обурення?

– Чи справжніми друзями були хлопці?

– Хто порушив гарні стосунки?

– Які дії головних героїв можуть охарактеризувати їх?

Віталик Петрик

Розголосив таємницю. Хотів зробити подарунок другові.

Пожалів ковзани.

7. Гра «Чарівна квітка»

Дайте поради кожному герою.

8. Тест «Чи були такі речення у творі»

1. Віталик сидів на останній парті. +

2. У класі стояла тиша. -

3. Візьми записку, на перерві почитаєш. +

4. Хлопчик тихо передав записку. -

5. Тепер він зрозумів, що вчинив негарно. +

6. На перерві хлопчики порозумілися. –

9.  Розгляд дитячих малюнків до оповідань В.О.Сухомлинського.

10. Творче завдання

– Прочитайте прислів’я, яке я взяла для вираження теми уроку, чи могло б воно бути заголовком до цього оповідання?

Дружба – як скло: розіб’єш - не склеїш.

11. Розгляд    дитячих  малюнків до оповідань В.О.Сухомлинського.

12. Гра «Розвідники»

– Скільки разів у оповіданні вжито імена? (16)

V. Підсумок уроку

1. Гра «Мікрофон»

– Чому вчить це оповідання?

– Який вибір ви зробили сьогодні для себе?

VІ.  Домашнє завдання

1. Виразно читати, відповідати на запитання.

2. Переказати від імені одного з героїв.

3. Скласти продовження цієї історії.

Калейдоскоп мого життя

 Дитячі казки і оповідання написані  моїми учнями  з 1998 по 2017 н.р.

  2014 – 2018 навчальний рік 

       Прихід весни

    Завітала  в наш край красуня весна! Закінчується холодна довга  зима. Наближається тепла весна. Скільки радості вона принесе людям, тваринам, птахам. Настрій у людей покращується, бо весною все розквітає, розпускається! Дні стают довшими, сонечко світить яскравіше, з являються перші весняні квіти проліски, підсніжники.

          Незабаром зацвітуть яблуня, груші, вишні, це найкращий час весни. Дерева обсипані білим цвітом, а який аромат в повітрі.

        Я чекаю весну, бо хочу скоріше пускати човники по струмках, дарувати мамі квіти, дихати весняними ароматами, їздити в ліс.

                                                     Вдовиченко Ангеліна, 4 клас

           Зима

                Зима. Царство снігу і морозу. Одна з його найчарівніших картин – це зимовий ранок. Як гарно прокинутися вранці і відчути початок нового зимового дня! Прокинешся, скочиш зі свого ліжка, підбіжиш до віконця і твої очі відразу ж засліплює океан кришталево чистого снігу. Він , наче дорога матерія, блищить і переливається під скупими променями зимового сонця.

          Дерева надворі теж у важкому дорогому вбранні. Пишно й водночас якось таємничо стоять вони, сповиті білою пухкою тканиною. На гілках деяких дерев розвішано годівнички. Снігурі, горобці та інші птахи прилітають підгодуватися. Приємно і весело спостерігати за галасливою метушнею птахів.

                                                               Бодя Тетяна, 4 клас

                         Осінь чарівниця

                        Прийшов  вересень. Після душного літа, після серпневих теплих днів настала золота осінь. Розвіялися пахощі осінніх квітів. Змінилося листя на деревах, засумувала ніжна берізка.

           Вже потроху затихатимуть гаї та діброви. Відлетять у вирій співочі птахи.

           Осінь. Різнобарвна, розмаїта. Спочатку пишна, золота і сонячна, а потім сумна, дощова, холодна. Під вечір відчувається свіже повітря, тому можна довго ходити по осінніх вулицях невідчуваючи втоми і спостерігаючи за осінніми змінами природи. Краса!

 Мовчан Богдана, 4 клас

      Осінь

           Осінь – це казкова пора року.

        Спочатку вона пишна, золота й сонячна, а потім дощова, холодна. Сонце світить та не гріє. День стає коротшим, осінні дощі холодні, починаються перші заморозки.

            Восени красиво. Листя на деревах та кущах постійно змінює колір, а згодом і зовсім опаде на землю.

          Жовтіє, в яне та сохне травичка, у вирій відлітають перелітні птахи. Не чути їхнього співу. 

      Людям  осінь принесла щедрий урожай. У садах і городах доспіли фрукти, на городах овочі.

           Лісові звірі готують собі запаси, щоб пережити зиму.

           Осінь можна назвати чарівницею.

                                  Вдовиченко Ангеліна, 4 клас

         Снігур

    На дворі люта зима. Діти пташкам вивісили на дерева годівнички і насипали туди зерно, крихти хліба, насіння.

         І от до годівнички прилетіли пташки. Вони були  дуже гарні. Але серед них вирізнялась одна пташка. Це був яскравий снігур. На голівці у нього чорна шапочка. Спинку прикрашав бурувато сірий піджачок. На грудях і черевці майоріли, наче жар,червоний фартушок і червона сорочечка. Коротеньким і товстим дзьобиком пташка  дзьобала ягоди горобини. Снігурі недарма дістали таку назву, бо прилітають із першим снігом і морозами.

                                               Чернега Наталія, 4 клас 

Ласточка        

           Ластівка- це невеликий гарний птах. У неї гарний чепурний окрас – пір ячко темно – синє та біле. Дивлячись з землі на літаючу пташку нагадує маленький літачок. Голівка темна  з маленьким гострим дзьобиком, а очки чорні, ніби ґудзички, блискучі. Вона має незвичайний хвостик. На шийці гарна прикраса – плямка червоного кольору. Коли ластівка летить, лапки підбирає під животик. Пташка легко та елегантно планує в повітрі. Хапає на льоту різних мошок, щоб віднести до гнізда та нагодувати пташенят.

       Мені подобається спостерігати за ластівочками.

                                                    Гавриленко Артем, 4 клас

У народі кажуть, що бджілка – домашній лікар

        У народі кажуть, що бджілка – домашній лікар. На мою думку, це справедливе твердження. Адже людям  від бджіл є велика користь. Вони збирають нектар і роблять нам мед. А мед здавна використовують у лікувальних цілях. Це чудовий засіб для зміцнення імунітета. Таким чином, бджоли допомагають людям позбутися хвороб.

          Я думаю, ні в кого не буде сумнівів, що ці комахи дуже корисні для людства. Бджоли найкращі природні лікарі.

                                                   Станцієру Владислав, 4 клас

     Горобчик

            Маленький жвавий горобчик. Так як виявляється він гарно вбраний. На голівці сіренька шапочка. Грудка і черевце також сірі. А спинка і крильця – темніші,майже коричневі. Зверху на крильцях – біла смужка. Щічки у горобчика сірі, а під шийкою велика чорна пляма, як широка краватка.

            Цих  птахів дуже багато на Україні. Вони тримаються зграями, особливо взимку. Гніздяться  під  дахами будинків, у різних щілинах, норах, під камінням або на деревах. Гнізда горобці вимощують м якою травичкою і пір ячком. Живляться вони комахами, насінням рослин, зерном .

                                                             Мовчан Богдана,4 клас     

               Осінь чарівниця

       Була золота осінь. Стояли золотокосі дерева. З них поступово облітали листочки.

       На одній тонкій гілочці ріс маленький жовтенький листочок. Він виглядав із – за  дерева, як лев ячий  хвостик.  А саме дерево скидалось на лева,що заріс золотавою гривою.

       Осінь розфарбовує ліс у багряний і золотий кольори.

Ось високо в небі відлітає  у теплі краї журавлинний ключ. Не чути веселого щебету птахів.

                                                             Вдовиченко Ангеліна,  3 клас

 Осінь

         Золота осінь розфарбувала у різні кольори дерева та кущі.  Це жовтий, червоний, бордовий. І зелений колір теж залишився де-не-де з літа. Я люблю прогулюватися в сонячні осінні дні.

       Вранці вже прохолодно. Дні стають коротшими, а ночі довшими.

                             Сахно Артем, 2 клас     

  Зимова казка

         Жила  була в лісі ялинка. Вона не часто бачила жителів лісу. Тільки іноді повз неї  пробігав Зайчик – побігайчик або Лисичка- сестричка та ще якийсь звірок. І деревце занудьгувало і подумало:

-         Чому взимку так холодно?

-         Чому  всі бояться морозів?

-         Чому ховаються по домівках?

     Я ось зовсім їх  не боюся, а навіть навпаки мені подобається, коли заметіль мете і морозець міцнішає.

                                           Вдовиченко Ангеліна, 2 клас  

 

2010  - 2014 навчальний рік

Годівничка

          Зимового  ранку Іринка і Сашко гуляли у парку і побачили багато птахів  та жодної годівнички для них. Прийшовши додому, діти вирішили зробити пташину їдальню. Дружно прийнялися за роботу. Зробивши годівничку пішли до парку. Там вони прикріпили її  до гілки великого дерева. Насипали зерна. Для синичок повісили свіже сальце. Першими прилетіли синички. Своїми гострими кігтиками вчепилися за сальце і почали ним ласувати. Далі були горобчики і інші пташенята.

           Діти були раді, що пташки взимку не пропадуть. Кожного дня, йдучи до школи, діти насипали пташенятам зерна. І вони були вдячні діткам за турботу.

 Шишкін   Олександр, 4 клас

Юні космонавти

   Жили собі троє нерозлучних друзів.

Одного разу Олег запропонував:

-         А чи не полетіти нам у ракеті на Місяць?

-         А де ж ми візьмемо ракету? – спитав Андрій.

Усі задумалися.

-         Я знаю де є ракета! Але нас туди не пустять.

-         На космодромі? – спитав Іван.

Там літають на Місяць справжні космонавти.

    Хлопці не дуже засумували і пішли гратися на новий ігровий майданчик.

-         Що це?-  здивовано вигукнув Олег.

-         Та це ж ракета! – дружно вигукнули хлопці.

    Вони залізли в ракету і уявили себе космонавтами. І тут їх

хтось покликав. Це була Оленка.

-         Чому у вас немає шоломів,як у космонавтів? – запитала вона.

-         Ми навіть забули про шоломи, - відповіли хлопці. Андрійко і Іванко побігли і взяли шоломи своїх татусів . а в Олега не було. Дівчинка принесла з дому шолом і віддала Олегу.

-         Це шолом мого старшого брата.

-         Дякую!- сказав  Олег.

      Всі дружно гралися. Хлопці уявляли себе у космічному просторі серед зірок. А дівчинка чекала їх на землі.

Шишкін Олександр, 4 клас

Змагання

      Настала  білосніжна зима. Все навкруги закидало снігом.

Кожного року на зимових канікулах у школі проводяться змагання з їзди на лижах. Вчитель з фізичної культури відібрав найкращих спортсменів  школи серед молодших класів та запропонували їм позмагатися.

     На вівторок призначили дитячі  лижні змагання. І цей довгожданий день настав. Усі були радісні. Хоч і був мороз,

але усіх гріла думка про перемогу.

      Суддя гукнув:

-        На старт! Увага! Марш!

   І всі учасники швидко поїхали лижним маршрутом. Вболівальники голосно підтримували учасників.

     Хтось крикнув:

-        Надійко, давай швидше!

Інші кричали:

-        Дмитро найкращий!

     І от фініш. Першою до фінішу прийшла Софійка. Перемога була її. Надійка прийшла останньою, але вона не засмутилася. Вона знала , що наступного року  обов язково виграє.

    Всі раді і задоволені розійшлися по домівках.

Білоус Назар, 4 клас

У бібліотеці

         Одного дня наша вчителька Наталія Федорівна повела нас до шкільної бібліотеки. Ми знали що в бібліотеці багато книжок. Та коли зайшли, кожен затамував подих. Це було справжнє царство книг. Кожна книжка мала свій колір, назву. Відповідне місце на полиці. Адже всі книги складені за алфавітом. Тут були столи для читання книг. До нас підійшла бібліотекар Тетяна Миколаївна і запитала:

-         Що ви будете читати?

        Кожен попросив книжечку. На сторінках книжок жила якась цікава казочка або оповідання. Бібліотекар нам ще раз нагадала правила поводження з книгою. Ми розглядали книги. Потім  книжку, яка зацікавила, взяли до класу. Ми старалися частіше відвідувати бібліотеку бо « Золото добувають із землі, а знання – з книги.»

 Шишкін Олександр, 3 клас

Добрий вчинок

Була осінь. Юрко, Івась і Оленка пішли в ліс збирати гриби.

      Прийшовши в ліс вони прийнялися за роботу. Раптом побачили,що за деревом щось ворушиться. Вони не злякалися і підійшли ближче, щоб подивитися. Під кущем лежала козуля. На ніжці була кров.

         Юрко сказав:

-        Потрібно допомогти.

Діти погодилися. Вони тваринку принесли на подвір я. вдома промили ніжку, забинтували, накормили і напоїли. Через декілька днів рана зажила і діти відпустили козулю у ліс.

      Тваринка весело побігла по доріжці, оглядаючись ніби дякувала діткам . Вони були раді ,що  допомогли тваринці.

Білоус Назар, 3 клас

2008 -2010 навчальний рік

Дві білочки і лисиця           

                 У лісі гралися дві білочки. Стрибали по деревах, по землі і знайшли горішок. Так як він був один, то почали  сперечатися між собою.

-         Він мій, я перша його побачила,- сказала перша білочка.

-         Ні, це я перша побачила його, - сказала друга.

              Вони так сперечалися, що не помітили як до них підійшла лисичка.

-         Чому ви так сперечаєтеся?- запитала їх.

-         Що ви не можете поділити?- поцікавилася.

Білочки розповіли про свою суперечку.

-         Давайте я вас поділю,- хитрувато примруживши око сказала лисичка.

-         Давай, давай!- радо сказали вони.

-         Поділи!

      Хитра лисичка стала між білочками, розкусила горішок і сказала:

-         Ось ця половинка тобі, а ця тобі. А маленьке зернятко мені залишається за те, що я вас помирила.

            Лисичка віддала шкаралупки подруга, а зернятко поклала собі в ротик, з їла і швиденько втекла в ліс.

           А білочки залишилися ні з чим через свою жадність. Це буде їм добрим уроком на майбутнє.

Жовта Каріна, 4 клас

Якби звірі вміли говорити

         Настала тепла весна. Був гарний весняний день і діти вирішили піти до лісу і влаштувати пікнік. В лісі чути як щебечуть пташки, щось весело одна одній розповідають. Шелестить трава шовкова і польові квіти, світить яскраве сонечко.

        Маринка , Олег, Іванко і Сашко  посідали на травичку, поїли і чудово провели час. Гралися, спостерігали за птахами, збирали лікарські рослини.

       Настала пора йти додому. Почали діти збиратися. Повикидали на землю зіпсовані серветки, пляшки від води, пластикові стаканчики, а також недогризки, обгортки від цукерок. Усе це бачили звірі і птахи. Вони хитали голівками і їм було соромно за дітей.

-         Яке неподобство – вигукнуло зайченя.

-         Які неохайні діти!- сказала лисичка.

-         Ліс потрібно негайно прибрати! – зацвірінькали пташки.

  І всі жителі лісу почали прибирати лісову галявину. Згодом вона стала чиста і прибрана.

 Треба любити природу і змалку привчатись бути справжніми її господарями.

Кучеренко  Юлія, 4 клас

Ворона

           У наш край завітала золотоволоса осінь. Люди почали готуватися до зими.

           До нас на город залетіла якась пташка. Я її помітив ще здалеку. Підійшовши   ближче  - це була ворона. Вона сиділа біля зігнутого соняшника і дзьобала насіння. Пташка не злякалася мене і продовжу-вала   дзьобати зернятка, мабуть була дуже голодна. Я тихенько, боячись злякати її, почав ворону розглядати. Птах був старий, бо пір я на ньому було чорне, брудне, обідране, стирчало в різні боки. На лапах була  темна шкіра і великі нігті. Дзьоб у неї жовтий з ніздрочками, з яких виступала вода. Ворона позирала на всі боки своїми маленькими оченятами, як злодійка, боячись, що її впіймають.

             Я побіг до хати і взяв жменю крихт хліба. Приніс голодній пташині, але ворони вже не застав, мабуть полетіла на інший город поласувати чимось кращим.

Шкабура  Максим, 4 клас

Бабусина  наука

            Прийшла  Надійка зі школи і сказала:

-         Бабусю, приший мені ґудзика, будь ласка, від пальта відірвався.

-         Неси, внучко, голку з ниткою.

Надійка пішла за голкою і стало їй соромно, що вона вже ходить в школу, а ще просить бабусю пришити ґудзика. Дівчинка дала голку з ниткою бабусі, але вона була старенька і не могла засилити нитку. Тоді внучка говорить:

-         Дай, бабусю, я засилю нитку в голку.

Бабуся погодилася. Тоді Надійка попросила бабусю показати як правильно пришити ґудзик. Вона пришила і зраділа, що тепер непотрібно більше просити, бо навчилася сама. Бабуся тихенько посміхалася.

-         Дякую тобі, бабусю! – сказала Надійка.

-         За  що? Ти ж сама все зробила.  А за науку.

 Побережець  Вікторія, 4клас

Прогулянка до лісу

          У   неділю вранці Мишко, Юрко та Василько вирушили до лісу по опеньки.  Найбільше радів прогулянці Васильків Рябко, який гасав навколо кущів.

         Хлоп ята йшли туди, де кілька років тому вирубали ділянку старого лісу. Раптом Рябко насторожився, загарчав і кинувся в гущавину. Хлопці кинулися за ним.

-         Напевно Рябко там щось знайшов – вигукнув Юрко.

Діти  підійшли до собаки і побачили маленького зайчика.

-         Який він маленький, гарненький – сказав Мишко.

-         Ой , а що це в нього? Невже це кров на лапці?

-         Так . потрібно йому допомогти. Він же утече?

Та зайчик і не думав тікати, тому що , мабуть, була зламана лапка.

-         Хлопці, давайте я заберу його до себе додому. У мене ж батько ветеринар, - сказав  Василько.

-         Гаразд, тільки ми будемо його провідувати.

-         Згода.

Так Василько забрав Вуханя до себе додому, згодом лапка  у нього загоїлася. Хлопці його відпустили до лісу. Але зайчик їх не забув. Частенько прибігав до них.

 Велігоцька  Вікторія, 4 клас

Годівничка

                 Зима. Холод. Мороз.

               Важко птахам такої пори року. Земля вкрита білою ковдрою, їжі знайти  ніде. От і допомагають люди птахам – підгодовують.

             Іринка з татом теж прийшли до лісу, щоб повісити там годівничку. Довго вони шукали розлогисте дерево, щоб прикріпити там їдальню. Ось  робота зроблена,годівничка міцно тримається. Дівчинка дістала з кишені торбинку із насінням і подала татусеві. Він висипав їжу і відійшли в сторону, сховалися за дерево, стали спостерігати за птаха-ми. До їдальні першою прилетіла синичка, вона так швидко стала клю-вати зерно, мабуть зголодніла. А тут незабаром прилетіла сорока, потім два горобчики, дятел.

-         Всім вистачить їжі, - подумала дівчинка.

Її серце трепотіло від радості, адже не кожен приходить робити таку добру справу.

 Шкабура  Максим, 4 клас

Зимова  пригода

        Настала  красуня зима. Все навкруги замело пухнастим снігом. Сонечко перестало посилати свої теплі промінчики.

       Одного разу в темному лісі біг зайчик, він не помітив, що за ним спостерігає вовк. А вовк був такий голодний, що хотів зайчика  з їсти. Зайчик почав тікати і перечепився за пеньок і покотився з гірки.  Перетворився на снігову кулю, лише було видно вуха. Вовк догнав, але зайчика не побачив. Став розглядати снігову кулю.

-         Що це за диво? Я ще такого не бачив, - сказав вовк.

-         Я чарівна кулька. Хто до мене підійде і доторкнеться, то того перетворю в сніг, - відповів зайчик.

-         Напевно піду позву лисичку, - сказав вовк. А сам злякався і втік.

-         Ой! – зрадів зайчик, що так весело злякав вовка.

          Потім куля – зайчик покотився далі. Вдарився об пеньок, куля розвалилася.   І зайчик побачив тільки хвіст переляканого вовка. Він побіг додому і був щасливий.

 Побережець  Вікторія, 3 клас   

Синичка

          На яблуневу гілочку сіла весела синичка і зацвірінчала. Вона мала  пір ячко синього кольору із зеленкуватим відтінком, маленьку голівку з білими щічками і блискучі, як намистинки ,очі.

           Побачивши годівничку з дрібненькими шматочками сала синичка підлетіла ближче. Спочатку політала навколо, потім врешті-решт наважилася і, сівши на дощечку, почала дзьобати поживу.

            Дмитрик спостерігав за синичкою у вікно. Він знав, що з десяти синичок до весни доживає лише одна. Усі інші гинуть від холоду і голоду. Хлопчик з радістю подумав, що тепер вона не загине.

           Кожного дня він виносив до годівнички насіннячко,  хлібчик, сальце. Вже через тиждень біля годівнички назбиралося  зо два  десятки птахів. Там були червоногруді снігурі, полохливі синички, декілька горобців, білогруда сорока, навіть дві ворони.

            Хлопчик з радістю спостерігав  з вікна за птахами. Можливо не одне життя він зберіг цієї зими.

 Шкабура  Максим, 3 клас

Хитра рибка

       Було тепле жарке літо. Сонечко пригрівало. У лісі жили ведмежата. Їм захотілося їсти. Вони взяли сковороду і пішли до річки ловити рибку. Вода в річці була холодною. У воді ведмежата побачили рибку, яка ніби посміхалася до них.

       Дятел, який сидів на дереві, промовив:

-         Що, хочете рибки?

-         Потрібно лізти у воду, щоб упіймати.

      Рибка була розумна. Вильнула хвостиком і утекла. Ведмежата залишилися голодними. Постоявши, взявши сковорідку  вони попленталися у ліс. Там знайшли малинку і поснідали.

Тімановська Оля, 3 клас

Лісова школа

       Далеко від міста ріс густий, дрімучий ліс. І в ньому було своє життя. Жили в ньому різні звірі: ведмеді, вовки, лисиці, зайці. І у них були дітки.

        Вирішили вони організувати лісову школу для маленьких звірят. Пішли до високого дуба, де жила мудра сова, попросити її, щоб навчала їхніх дітей грамоти. Вона згодилася.

        Настало перше вересня і звірі – батьки повели своїх діток до школи.  На лісовій поляні були парти, стіл сови і висіла на дубі абетка. Кожного дня дітки ходили до школи. Їм подобалося вчитися. Кожного дня вони дізнавали щось нове.

        Всі були задоволені школою.

Мочульський Іван, 3 клас

Снігова баба

Сніг засипав землю білосніжним снігом. Діти вийшли на двір. Там вони вирішили зліпити снігову бабу. Накотили снігові кулі. Поставили одна на одну. З гілок зробили руки, з вуглинок очки, з морковки носик. На голову наділи відро. Зав язали сніговій бабі шарфик. А в руки дали мітлу. Всі були раді.

 Тімановська Оля, 2 клас

Зайчик  і вовк

         Була люта зима. Все в лісі вкрило білою ковдрою. У лісі жив вовк. Він був дуже голодний і блукав лісом. Їсти не міг нічого знайти. А тут біжить зайчик. Вовк його угледів. Побіг за ним. Помітивши вовка зайча почало тікати. Зачіпившись за кущик лапкою покотився по снігу з гори. Із зайчати вийшла сніжна куля. Вовк ніколи не бачив сніжну кулю з вухами  і злякався. З переляку оторопів. Коли куля котилася ,попався пеньок і вдарилася. Сніжка відлетіла прямо вовкові в лоб. Він злякався і дременув у ліс. А зайчик поскакав далі по лісі у пошуках  їжі.

Мочульський Іван, 2 клас

 Ліс восени

      Ліс готується до сніжної зими. З дерев помаленьку  облітає золотисте  листя, щоб вкрити теплою ковдрою землю. Їй цілу зиму буде тепло відпочивати.

     Лісові мешканці також готуються до лютої зими. Вони запасаються кормом. Мишенята – зерном. Їжачки – яблучками, грушками. Білочки – грибочками і шишками, які складають у дуплі дуба. Ведмеді впадають у сплячку і засинають у барлозі, гріючи теплим подихом свої лапки.

     Усі в очікуванні зими.

Мочульський Іван, 2 клас

Лисенятко – першокласник

    У лісі жили звірі. У них була своя лісова школа.

У лисиці був синок, його звали  Руденьке лисеня,навчався у другому класі. Воно було не дуже старанним учнем. Йому не хотілося вчитися, ранком прокидатися, умиватися, снідати. Найбільше полюбляв гратися і спати.

    От одного ранку відмовився йти до школи. І говорить мамі:

-         Мамочко, я захворів, в мене болить голівка.

-         Не хитри, синку, - мовила матір, - до школи потрібно ходити, щоб дізнаватися багато нового і цікавого.

Лисенятко подумало , мовчки взяло портфелик і пішло до школи.

                        Жорта Каріна, 2 клас

Допомога птахам

      Настала красуня зима.  Все закидала білосніжним снігом. Важко стало жити пташенятам.

     Петрик і Іванко пішли в ліс. Там все вкрите  було снігом.

Вони побачили птахів, які сиділи на гіллі дерев. Їм було голодно і холодно.

-         Давай їм допоможемо,- запропонував Петрик.

-         Давай,- погодився Іванко.

    Вони повернулися додому і змайстрували годівничку. Взяли з собою зерна, крихти хліба і пішли в ліс. Там вони прив язали годівничку до дерева і насипали туди корм. Хлопчики сховалися за дерево і спостерігали за пташками. Вони позліталися до їдальні і почали клювати зерно.

       Діти були раді, що допомогли пташкам.  Петрик  і Іванко підтримували всю зиму пернатих друзів, поки не зійшов сніг.

Мочульський Іван, 2 клас

2003 – 2006 навчальний рік

Довгий шлях  хліба до столу 

     Настало тепло, сонечко зігріло землю, позеленіла  потягнулась до тепла кудрява пшеничка. Йшов час, сонечко світило,дощик поливав  і давав водичку для росту рослин. Пшеничка росла і тягнулася до сонечка.колосочок набрався сили і похилив голівку до землі.

         Прийшов час збирати врожай. Загули комбайни, посипалось золоте зерно у кузов машин. Відвозили урожай на тік, посмішка була на обличчях в людей, які виростили це багатство. Після того, як зерно просушили, провіяли і повезли до млина. Там змололи зерно на борошно з якої пекарі спечуть пахучий хліб, хрумке печиво, смачні булочки.

       Хліб – найголовніше в житті людини. Без нього неможливо жити. З ним зустрічають дорогих гостей, з ним бажають щатя молодим. Шану хлібові віддають всі люди.

       З давніх – давен люди складали про хліб пісні, приказки і прислів я. Хліб – народне багатство. У хлібові здоров я і сила. Хліб усьому голова.

Балаболка Сергій, 4 клас

Якби звірі говорили

        У наш край завітала золотоволоса красуня осінь. Своїм чарівним пензликом розфарбувала все навкруги.

       Розпочалися дитячі канікули. І діти вирішили піти в осінній ліс на прогулянку. Взяли з собою килимки і кошики з їжею.

        Коли прийшли в ліс, то подумали, що попали в чарівне царство. Всі дерева були одягнені в різнокольорове вбрання. Під ногами листя шелестіло, ніби просило - не топчіть нашу красу.

Але поки йшли,стомилися і Оленка запропонувала:

-         Давайте трохи відпочинемо.

         Знайшли галявину. Розстелили килимки і посідали.

Вирішили трохи поїсти.  Розклали їжу на килимок.

-         Зараз я розведу вогнище, - сказав Михайлик.

Сергійко почав кричати на ввесь ліс, ламати  гілля,розкидати склянки, хліб. Через цей гомін позбігалися звірі, прилетіли птахи. Сорока розповіла всім, що в лісі з явилися невиховані діти. Звірі почали складати план, як їх прогнати.

  Лисичка каже:

-         Ти, сороко, будеш скрекотати.Ти, вовчику, будеш вити, а ви, білочки, будете кидати по них шишками, горішками.

-         А ми, що будемо робити?,- питають зайчата.

-         А ви біжіть за ведмедиком.

       Діти злякалися цього гоміну і втекли з лісу, залишивши всі свої речі, їжу. Звірята зраділи, що налякали і прогнали невихованих дітей. Потім всі звірята разом прибрали галявину.

Червоній Лілія, 4 клас

Поранене крило

        Настала холодна і морозна зима. Кожен день сильні морози, йде сніг. Діти ждали зимові канікули.

         Ура,канікули!Дівчатка і хлопчики подалися на гірку кататися на санчатах, ковзанах. Коли прийшли на ставок,то не могли уявити, там лежав журавель. Діти підбігли до нього і Павлик сказав:

-         Журавлик поранений і не зміг полетіти із своїми

родичами і десь переховувався від морозів, але шукав собі їсти і замерзає. Давайте його заберемо і віднесемо в теплу хатину.

       Журавель сумно дивився на дітей. Потім почав цокати дзьобом, ніби хотів розповісти що з ним трапилося.

    Діти почали думати хто забере птаха. А їсти будемо носити по черзі. Вадим журавля забрав до себе в сарай.

Спочатку йому лікували крило і годували всю зиму.

     Коли прийшла довгождана весна, пригріло сонечко діти випустили птаха. Він походив, а потім змахнув крилами і здійнявся високо в небо. Політав і повернувся до діток. Помахав голівкою, ніби дякував за порятунок і полетів назустріч до своїх родичів.

       Діти раділи, що допомогли птахові перезимувати зиму. І тепер завжди він прилітає до своїх друзів.

Винокуров  Валентин, 4 клас

Веселий вітерець

       Одного разу маленька дівчинка Іринка пішла у ліс. Там було дуже гарно і спокійно. Вона сіла на пеньок і почула розмову. Дівчинка  нікого не бачила, але чула ніжні голоси. Тоді Іринка зрозуміла, що то розмовляли квіти. Вона потрапила в казковий ліс. Почула, як співають птахи,граються жучки. А  метелики так гарно танцювали, що Іринка не втрималася і вийшла до них на поляну. Аж тут повіяв вітерець. Лісові мешканці спочатку злякалися несподіваному гостю. Але легенький вітерець підхопив листочки,квіти, метеликів у свій веселий танок. Іринка веселилася разом з усіма. Вітерець полетів далі веселити поля, луки, дерева. А дівчинка щаслива і весела повернулася  до мами.

Заїка Інна, 4 клас

Весела зимонька

          Ось прийшла до нас в гості весела  білосніжна зима. Все Вкрилося білим  пухнастим снігом. І діти зустрічали радісно зимоньку. Вони проводили різні ігри на морозному повітрі.

          Одного вихідного дня вчитель фізкультури повів дітей на гірку і вчив їх їздити на лижах. Показав як треба їхати, щоб не збити прапорці. Їм було весело, бо кожний хотів перемогти і першими приїхати до фінішу. Коло фінішу зібралося багато дітей, які вболівали за своїх друзів. Найшвидше  приїхала дівчинка Інна, зайняла перше місце. На другому місці була Дариночка, потім приїхав Василько. Діти були раді, що так гарно провели вихідний день.

         Зима холодна пора, але весела і цікава.

Винокуров  Валентин,3 клас

1998 –1999навчальний рік 

 Лисичка

         Теплого літнього ранку  маленька лисичка вибігла гратися. Всі лисички, що жили в лісі були дружніми. Серед них була допитлива лисичка, яка хотіла все знати. Вона подумала:    

    - Піду подивлюся як живуть інші звірята в лісі.

        Пішла по лісі. Навкруги було цікаво і гарно. По дорозі вона зустріла великого звіра. Це був ведмідь. Лисичка зразу ж згадала слова матері, що краще йому на очі не попадатися і сховалася під кущиком. Коли ведмідь пройшов, лисичка вилізла із-за кущика і побігла далі. Зустріла дивний клубочок, який котився по стежині. Вона запитала:

-         Ти хто?

Їжачок відповів:    

-         Я- їжачок.  Він згорнувся і покотився далі.

Лисичка весело побігла далі і раптом натрапила на щось слизьке і запитала:

-         Черв яче, чому ти такий великий?

-         Я не черв як.

-         А хто ти?

-         Я- вуж. І поповз далі.

       Побігла і лисичка далі.Побачила щось зелене із великими очима. Вона злякалася.

-         Ой,хто витакі?

-         Я- жабка. Хіба не видно?- відповіла жаба і пострибала.

     Настала темна ніч. Лисичка лягла спати. А вранці вона прокинулася і згадала про свою рідну домівку. Біля кущика пробігав зайчик і побачив, що лисенятко плаче і запитав:

           -Ти чого плачеш?

       І звірятко розповіло все їжачку. Вислухавши і сказав:

       - Я знаю де твій будиночок.

    Зайчик пострибав, а лисенятко побігло за ним.

Біля будиночка  воно подякувало їжачкові за допомогу. З того часу звірятко не ходило саме в глибину ліса.

Заїка Альона, 3 клас

 Рибалка

Одного  літнього ранку Василько і Миколка пішли на рибалку ловити рибку. Хлопчики ловили.Витягували одну за одною.  Раптом  у Миколки з рук випала рибка і впала в кущик. Він не зміг знайти і крикнув до Василька:

-         Віддай мою рибку.

-         У мене немає твоєї рибки, - відповів Василько.

         -Он твоя рибка. Ти сам її туди кинув.

      Миколка зрадів. Поки він шукав рибку, а Василько зловив ще три рибки. Половивши ще деякий час, вони зібрали свої речі і наловлену рибу, пішли до дому. Мати вдома почистила і пожарила її хлопчикам. Діти були задоволені рибалкою.

Заїка Альона, 3 клас