10січня
Відбувся фестиваль освітнього менторства " Blaqo EdFest 2020" в Благовіщенській НВК №2
Урочисте відкриття Фесту.Виступ Чучаєва Олександра, директора Благовіщенської НВК №2
Тема:«Реформа НУШ в початковій школі у дії»
Христіяненко Світлана, вчителька
початкових класів Благовіщенського НВК
Глинська Катерина, вчителька
початкових класів Благовіщенського НВК №2
Тема:«Навчальні
проєкти в освітній діяльності початкової школи»
Смілянець Олена, вчителька початкових класів Благовіщенського НВК №2
28серпня
Нова українська школа: разом до успіху
Дата проведення: 28.08.2019 р. о 9.00 год
Місце проведення: Благовіщенський НВК №2
План проведення районного секційного методичного об’єднання вчителів початкових класів
Дата проведення: 28.08.2019 р. о 9.00 год
Місце проведення: Благовіщенський НВК №2
Тема: формування професійної компетентності вчителів початкових класів, розвиток їх творчої активності в умовах НУШ.
Форма проведення: методичний діалог
1. Звіт про роботу районних методичних об’єднань учителів початкових класів у 2018/2019 н. р. та планування діяльності на 2019/2020 н.р.
1, 2 кл. – Ковтанюк Л.К., голова РМО;
3, 4 кл. – Лисюк Т.П., голова РМО.
2. Нуш і stem – нова українська школа і stem-освіта.
Тройчук Н.В., Синьківська ЗШ (1, 2 кл.)
3. Е-портфоліо учителя, як форма аналізу та оцінки результатів його діяльності.
Христіяненко С.В., Благовіщенський НВК №2 (3,4 кл.)
4. Про підготовку у Всеукраїнському конкурсі «Учитель року – 2020» у номінації «Початкова освіта».
Чорна О.Г., завідувач методичним сектором Благовіщенського МІЦ
5. Методичні рекомендації МОН України та КОІППО ім. В. Сухомлинського щодо організації освітнього процесу в початковій школі (1-2 кл.)
1, 2 кл. – Ковтанюк Л.К., голова РМО;
6. Особливості організації освітнього процесу в 3-4 класах початкової школи у 2019/2020 навчальному році.
3,4 кл. – Лисюк Т.П., голова РМО
7. Обмін ідеями щодо проведення Першого уроку у початкових класах.
( вчителі початкових класів)
Шамраївська
загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
Благовіщенської районної ради
Програма
проведення районного семінару-практикуму
для
вчителів початкових класів, які викладають в першому класі
Дата проведення: 17
квітня 2019 року
« Праця педагога – насамперед
напружена праця серця, і лише
тому, що це праця серця, це й творчість розуму»
В. Сухомлинський
« Праця педагога – насамперед
напружена праця серця, і лише
тому, що це праця серця, це й творчість розуму»
В. Сухомлинський
Тема: Нова українська школа – простір освітніх можливостей
вчителя та учня.
Навчання під час гри. Математична освітня
галузь.
Мета семінару:
-запровадження інноваційних підходів щодо гармонійного
розвитку особистості дитини згідно вимог Нової української школи;
- формування у
вчителів вміння створювати освітнє середовище у навчальному закладі,
орієнтоване на дитину;
- активізація
прагнення до інтенсивного пошуку нових форм, методів, прийомів навчання;
- створення умов для
обміну досвідом, педагогічними знахідками;
- стимулювання
вчителів до самовдосконалення та професійного зростання
9.00. - 9.20. Зустріч учасників семінару. ( Шелєпова
Т.М.)
Ранкова зустріч з учителями НУШ. ( Животовська Т.К )
І. Практичний
модуль.
9.25. - 10.00. Візит у
творчу лабораторію ( урок математв 1
кл.)
Тема: « Додаємо і віднімаємо на основі складу
чисел
другого
десятка» (Бордунова Н.Ф.)
10.05. - 10.40. Хвилинка
психолога для вчителів перших класів
Тема: « Яскраві емоції учителя НУШ» ( Гончар Т.С.)
ІІ.
Презентаційний модуль.
10.45 . - 11.25. Виховний
захід: « Великдень всіх нас на гостину
просить» ( Бордунова Н.Ф.)
11.30. - 11.50. Хвилинка
розвантаження з дітьми 1 класу НУШ
(Гончар
.Т.С)
12.00. - 12.20. Презентація
досвіду роботи Бордунової Н.Ф.
Педагогічна виставка здобутків вчителів та учнів
« Творчі
сходинки»
ІІІ. Методичний модуль.
Аукціон
методичних ідей ( круглий стіл)
12.20 - 13.00 Експрес-портрет Шамраївської
загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.
(Мартиненко В.О.)
Нові
професійні ролі і завдання сучасного вчителя в
контексті концепції Нової української школи (Чорна
О.Г.)
13.00.-13.30. Інтерактивні форми організації навчальної
діяльності
молодших школярів на
уроках математики:
«Кейс – технологія»,
«Перевернуте навчання»,
«Сторітелінг», « Технологія « боншо»», « Технологія
квестів», « Технологія «кольорові капелюхи»»,
( 6 капелюхів мислення
Едварда Де Моно)
( Лисюк Т.П.,
Ковтанюк Л.К., учасники семінару)
ІV. Підсумково – рефлексивний модуль.
Методичний діалог:запитання- відповіді.
Підведення підсумків семінару-
практикуму( обговорення, аналіз,
побажання) ( Чорна
О.Г., Мартиненко В.О.)
Анкетування учасників
семінару.( Учасники семінару)
ПРОГРАМА
проведення районних січневих засідань, нарад
освітян Благовіщенського району з проблеми:
«Науково-методичний супровід підвищення рівня професійної компетентності педагога в Новій українській школі»
Дата проведення: 04 січня 2019 року
План
проведення районного методичного об’єднання вчителів початкових класів
Тема: Шляхи вдосконалення професійної компетентності вчителя початкових класів в умовах функціонування Нової української школи.
Трудність полягає
не у сприйнятті нових ідей,
а у відмові від старих уявлень.
Джон Кейнс
Мій виступ на секції вчителів початкових класів на тему: «Веб - ресурси вчителів як середовище навчання молодших школярів. Блог як інноваційний засіб активної освіти.»
Комп'ютерні комунікації сьогодні формують нове поле інформаційної культури, інформаційний простір, у яких реалізується діяльність сучасного суспільства. Інформаційний простір сьогодні, - це нові можливості, що роблять навчання актуальним і креативним.
Ціль діяльності спрямована на розвиток інформаційного середовища освітнього закладу й припускає впровадження й ефективне використання нових інформаційних сервісів, систем і технологій навчання, електронних освітніх ресурсів нового покоління.
Щоб викликати інтерес у дитини, зацікавити її, вчитель сам повинен іти у «ногу з часом». У даний час спостерігається збільшення впливу медіа-технологій на людину, особливо це сильно діє на дитину.
Раніше інформацію з будь-якої теми дитина могла отримати з різних каналів: підручник, довідкова література, лекція вчителя, конспект уроку. Але сьогодні вчитель повинен вносити в навчальний процес нові методи подачі інформації за допомогою медіа-засобів.
Дитина, вперше переступивши поріг школи, потрапляє у світ знань, де йому належить відкривати багато невідомого, шукати оригінальні, нестандартні рішення в різних видах діяльності. І тому в початковій школі неможливо провести урок без залучення засобів наочності. І тут на допомогу прийшов комп’ютер.
Використання технологій дозволяє знайти шляхи переходу від репродуктивного характеру навчальної діяльності до творчого дослідницького характеру розв’язування поставлених задач. Це дає можливість використовувати диференціацію навчання та застосовувати індивідуальний підхід, що підвищує самостійність учнів, сприяє розвитку інформаційної компетентності.
Впровадження їх є необхідним як на уроках, так і в позакласній роботі. Використання даних технологій сприяє підвищенню інтересу і вдосконаленню практичних умінь і навичок, що дозволяють ефективно організувати самостійну роботу і індивідуалізувати процес навчання; активізує пізнавальну діяльність учнів, робить урок сучасним.
За допомогою сервісів Web 2.0 учні можуть набагато ефективніше реалізувати себе, а вчитель – застосовувати творчі підходи до навчання.
Використання сервісів Web 2.0 має такі результати:
- як джерело навчальних матеріалів,
- як сховища посилань на Web-ресурси,
- як платформи для організації спільної діяльності школярів,
- як зручний спосіб оприлюднення та демонстрації результатів роботи.
Технології Web 2.0 допомагають зробити кожного учня активним учасником навчального процесу. Вони розвивають інтерес до пізнання, формують у дітей потребу здобувати знання, комунікативні вміння та навички. Використання завдань, створених на сервісах Web 2.0, знімає нервове навантаження учнів, дозволяє змінювати форми діяльності, розвивати творчі здібності, вдосконалювати мовленнєві і розумові навички, створювати ситуацію успіху, де кожен учень почуває себе невимушено на уроці, адже його робота на уроці має результат.
Найбільш популярними технологіями й сервісами Web 2.0 для вчителів початкових класів можна вважати блоги, сайти потокового аудіо й відео, Вікі-Вікі, мережеві щоденники, соціальні пошукові системи, хмарні технології, карти знань, он-лайн тести тощо. Блог — це веб-сайт, основний зміст якого — записи, що регулярно додаються, посилання, зображення або мультимедіа. Для блогів характерні короткі записи тимчасової значимості.
Сайти потокового аудіо й відео дають можливість створювати і зберігати відео і аудіо-матеріали.
Вікі-Вікі - це середовище для дистанційного навчання, публікації методичних матеріалів, проведення навчальних проектів, створення віртуальних екскурсій.
Мережеві щоденники можна використовувати для консультування і здобуття додаткових знань, створення педагогічних "віртуальних мереж", шкільних щоденників тощо.
Соціальні пошукові системи дають можливість учителям початкових класів зберігати на веб-сторінці колекцію закладок-посилань, що їх зацікавили. Додаткові сервіси дозволяють представити системи закладок як карти знань, на базі яких можна організувати навчальну діяльність учнів.
Хмарні технології. Ресурс, який передбачається використовувати для створення електронного розвиваючого середовища.
Хмарні технології - це електронне сховище даних у мережі Інтернет, яке дозволяє зберігати, редагувати, а так само ділитися файлами й документами.
Сервіси для створення ментальних карт, інтелект-карт.
Ментальні карти (майндмеппінг, mindmapping) - це зручна і ефективна техніка візуалізації мислення та альтернативного запису. Її можна застосовувати для створення нових ідей, фіксації ідей, аналізу та впорядковування інформації, ухвалення рішень і вивчення навчальних предметів. Це дуже природний спосіб організації мислення учнів та вчителів.
Он-лайн тести – сервіси для створення анкет, тестів, опитувальників для заповнення і отримання результатів у вигляді табличних даних.
Існує багато сервісів Web2.0 для створення різноманітних інтерактивних вправ (інтерактивні модулі, пазли, кросворди, прописи, дидактичні картки, ребуси інтерактивні плакати, відеоролики за мотивами книги), це: LearningApps.org, Jigsaw Planet, Рuzzlecup, Twisty Noodle, Rebus1.com/ua/, ThingLink.com, BookTrailer тощо.
Сучасний Інтернет пропонує багато ресурсів для використання в освітніх цілях. Звичайно, така інформаційна база має бути використана професійно і раціонально. Це вимагає, насамперед, усвідомлення самими вчителями, значущості такого потенціалу і активне використання Інтернет-ресурсів в педагогічній діяльності для досягнення яскравіших, значиміших результатів в навчанні учнів.
У початкових класах вивчення нового матеріалу засноване на закріпленні знань, отриманих на попередніх уроках. Допомогти закріпити вивчене зможуть авторські завдання, які допоможуть швидко і добре підготуватися до роботи на уроках, перевірити свої знання, надолужити пропущені теми і повторити пройдений матеріал. Хочу зазначити, що використання ІКТ у навчальному процесі початкової школи є одним із інструментів навчання, яким повинен оволодіти учень. Воно повинно відповідати дидактичним аспектам. Усі ці засоби - програмні продукти, навчальні платформи тощо - мають бути оцінені та застосовані відповідно певним цілям уроку.
Bubl.us, Guffy.com, MindMeister.com - це сервіси Web 2.0, за допомогою яких можна створювати інтелектуальні карти.
Word Tagul. Clouds, WordItOut.com, ImageChef.com, Tagxedo - це сервіси Web 2.0, за допомогою яких можна створювати хмари слів.
Jigsaw Planet - це сервіс Web 2.0, за допомогою якого можна створювати пазли.
Rebus1.com/ua/ - це сервіс Web 2.0, за допомогою якого можна створювати ребуси.
Творчі можливості молодшого школяра реалізуються в різних видах діяльності: грі, навчанні, спілкуванні, трудовій діяльності.
Творчій особистості притаманні наступні риси:
*інтелектуальність – багатство ідей,
нетрадиційне мислення,
*гнучкість розуму,
*хороша пам'ять,
*допитливість,
*самостійність, наполегливість в роботі.
*здатність ставити та вирішувати проблеми. Сучасний урок – це напружена, науково організована й результативна праця всіх учнів у співтворчості з учителем, яка розвиває творчі здібності учнів; сприяє здобуванню знань учнями; забезпечує самостійну роботу думки; диференціює та індивідуалізує процес навчання; стимулює роботу з додатковою літературою; розвиває аналітичне мислення, вміння робити узагальнення; формує в учнів навички самооцінки та самоконтролю своєї навчальної діяльності.
Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу. У початковій школі в останні роки комп'ютерна техніка й інші засоби інформаційних технологій стали все частіше використовуватися при вивченні більшості навчальних предметів.
Інформатизація істотно вплинула на процес придбання знань. Нові технології навчання дозволяють інтенсифікувати освітній процес, збільшити швидкість сприйняття, розуміння та глибину засвоєння величезних масивів знань.
Ми, вчителі, крокуючи в ногу з науково-технічним розвитком, володіючи інноваційними технологіями та впроваджуючи їх у навчально-виховний процес, маємо власним прикладом зацікавити дітей, надихнути на пізнання нового, пробудити в них допитливість, всебічно розвиваючи особистість.
Використання ІКТ сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів, підвищує ефективність навчально- виховного процесу, і саме за такими технологіями майбутнє сучасної освіти.
Застосування інформаційно-комунікаційних технологій має свої переваги перед звичайними уроками. Це:
* підвищення активності дітей на уроці;
* можливість ілюстративної подачі матеріалу, що в початковій школі є основним принципом дидактики, а також полегшує процес засвоєння набутих знань;
* розвиток уміння знаходити потрібну інформацію та оперувати нею;
* розвиток інтелектуальних можливостей та просторової уяви учнів;
* забезпечення перебування учнів у творчому про-цесі, від якого вони отримують задоволення.
Учитель впевнено використовує інформаційні технології у своїй роботі, якщо вміло користується Інтернетом, застосовує мультимедійні навчальні, пізнавальні, розвивальні комп’ютерні програми. Для того, щоб уроки були не тільки продуктивними, а й цікавими використовую мультимедіа, як засіб або інструмент пізнання. Мультимедіа дає можливість поєднувати в одній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення, анімацію і тим самим робить процес навчання більш продуктивним. Комп'ютерні технології сприяють розвитку мотивації, комунікативних здібностей, набуттю необхідних навичок, накопиченню фактичних знань, а також сприяють розвитку інформаційної грамотності . Практично на будь-якому уроці і на різних його етапах можна застосовувати комп'ютерні технології. Важливо одне – зробити урок по-справжньому розвивальним, пізнавальним і допомогти учням сформувати вищий рівень самоосвітніх навичок, умінь орієнтуватися у бурхливому потоці інформації.
У першому класі при вивченні теми «Звук [ж], позначення його буквою Ж,ж(«же»)» під час актуалізації опорних знань можна запропонувати дітям гру «Жук-буквоїд». Діти читають слова з пропущеними буквами та складають з одним словом речення.
При вивченні теми «Букви Я, я. Позначення буквою я звуків [йа]» на етапі мотивації навчальної діяльності учні розгадують загадку прояблуко та перевіряють за малюнком чи правильно виконали завдання. Далі їм пропонується розказати, що вони знають про яблуко.
На уроці літературного читання ( 4 клас) «Відомості про Леоніда Глібова. "Лебідь, Щука і Рак"» використовую аудіозапис байки. Діти слухають запис зразкового читання літературного твору. Використання мультимедіа сприяє виразному читанню, умінню відчути настрій, визначати характер героїв. Слухання віршів викликає в душах маленьких слухачів бурю емоцій, бажання самостійно спробувати викликати такі ж почуття.
Використання презентацій на уроках навчання грамоти та літературного читання сприяє підвищенню ефективності навчального процесу за рахунок високого ступеню наочності, розвитку наочно-образного та креативного мислення. Такий засіб мультимедіа як графіка у поєднанні з анімацією дає можливість представити необхідне зображення з точністю до миті, наприклад при виконанні таких завдань, як читання слів-«блискавок» або слів, які «заховалися». Щоб слово стало дитині зрозумілим, вона має не тільки почути значення цього слова, а й побачити його зображення. Незамінним є мультимедіа при виконанні таких завдань, як розгадування ребусів, читання прислів’їв, демонстрація звукового складу літер.
Усі ми знаємо, що далеко не завжди учні з інтересом ставляться до уроків української мови. Використання елементів інформаційних технологій на уроках української мови значно підвищують пізнавальний інтерес учнів. Це можуть бути словнички, мовнологічні завдання, правила, тести тощо.
*Робота зі словниковими словами.
*Мовнологічні вправи.
*Опрацювання правила
У своїй роботі я використовую ноутбук, проектор і екран на уроках математики. Підготувати презентацію до кожного уроку не-можливо. А от до певних частин уроку — можна. На уроках математики за допомогою слайдів, можна демонструвати приклади, схеми задач, ланцюжки для усної лічби, математичні розминки.
Ось приклад того, як можна використати для відпрацювання усного рахунку. Тема уроку — «Додавання та віднімання в межах 10».
Діти бачать на слайді м’ячі з виразами та ворота —з відповідями. Виконавши обчислення, діти побачили, що один м’ячі не влучили у жодні ворота. Ці відповіді не підійшла до жодного виразу. Також можна використовувати слайди роботи над задачею. Учням запропонувати доповнити та розв'язати задачу. Це завдання стимулює творчість, розвиває математичну мову та мислення дітей.
На уроках математики діти із задоволенням розгадують ребуси. І тут на допомогу знову приходить мультимедіа. На екрані завдання виглядають яскравішими, цікавими. Вони вимагають логічного мислення, вміння зіставляти видиме з прихованим.
Одним із обов’язкових видів роботи на уроках математики є робота з геометричним матеріалом. Наприклад, треба назвати всі геометричні фігури, з яких складається будинок. Визначити скільки в ньому прямокутників? Квадратів? Трикутників? Кружечків? Яких фігур більше? Менше? Яких фігур однаково?
Уроки Я досліджую світ із застосуванням інформаційних технологій викликають великий інтерес в учнів, який виражається у зростанні кількості питань, що задаються дітьми, а також в пошуку відповідей на складні запитання, активізують пізнавальну діяльність учнів, сприяють формуванню поняття та його запам׳ятовуванню. Анімаційна схема, що дає змогу продемонструвати учням, як здійснюється кругообіг води у природі. Відеоролик наочно демонструє рух Землі навколо Сонця.
Інформаційні технології дарують учням радісні хвилини. А там, де учні бажають учитися, прагнуть знати більше, є позитивні емоції, можна чекати гарних результатів. Грамотне використання будь-яких засобів інформаційних технологій на уроках тягне за собою розвиток особистості дитини: інтелекту, пам'яті, уваги і т.д. Використання інформаційних технологій на уроці є потужним мотиваційним стимулом.
29 - 30 травня 2018р. в НВК «Голованівська ЗОШ
І-ІІІ ст. ім. Т.Г. Шевченка-гімназія» проведено тренінг (підсумкова очна сесія) з проблеми «Особливості реалізації концептуальних засад Нової української школи» з учителями початкових класів, які навчатимуть учнів 1-х класів у 2018-2019 навчальному році. В навчанні взяли участь 47 учителів Голованівського та Благовіщенського районів. Заняття проводили тренери Майборода Л.М., Попроцька Л.М., Абажей Л.І.
І-ІІІ ст. ім. Т.Г. Шевченка-гімназія» проведено тренінг (підсумкова очна сесія) з проблеми «Особливості реалізації концептуальних засад Нової української школи» з учителями початкових класів, які навчатимуть учнів 1-х класів у 2018-2019 навчальному році. В навчанні взяли участь 47 учителів Голованівського та Благовіщенського районів. Заняття проводили тренери Майборода Л.М., Попроцька Л.М., Абажей Л.І.
4 квітня 2018р.
2 -3 квітня на базі НВО №25 міста Кропивницького (директор - Матяшова Лілія Петрівна) проходили тренінги (очні сесії) для вчителів початкових класів, які у 2018/2019 н.р. навчатимуть учнів 1-х класів, Голованівського, Гайворонського, Благовіщенського, м. Кропивницького.
2 -3 квітня на базі НВО №25 міста Кропивницького (директор - Матяшова Лілія Петрівна) проходили тренінги (очні сесії) для вчителів початкових класів, які у 2018/2019 н.р. навчатимуть учнів 1-х класів, Голованівського, Гайворонського, Благовіщенського, м. Кропивницького.
Секція вчителів початкових класів
(учителі початкових класів, які у 2018/2019 навчальному
році будуть викладати в 1 класі )
План проведення районного секційного методичного об’єднання вчителів початкових класів
Тема : Професійне удосконалення вчителів початкових класів у контексті реформування початкової освіти.
Виступ на секції вчителів початкових класів.
Тема:Реалізація компетентнісного підходу в процесі навчання молодших школярів.
Сучасне суспільство вимагає виховання самостійних, ініціативних, відповідальних громадян, здатних ефективно взаємодіяти у виконанні соціальних, виробничих і економічних завдань. Виконання цих завдань потребує розвитку особистісних якостей і творчих здібностей людини, умінь самостійно здобувати нові знання та розв’язувати проблеми, орієнтуватися в житті суспільства. Саме ці пріоритети лежать в основі реформування сучасної загальноосвітньої школи, головне завдання якої – підготувати компетентну особистість, здатну знаходити правильні рішення у конкретних навчальних, життєвих, а в майбутньому і професійних ситуаціях.
Сучасна початкова школа не може залишатися осторонь від процесів реформування освіти, що відбуваються нині в Україні.
Початковій школі належить особливе місце у структурі загальної середньої освіти, оскільки цей період є початком навчальної діяльності. Навчальний процес у початковій школі є основою забезпечення базису загальноосвітньої підготовки учнів. Початкова школа протягом чотирьох років, в умовах цілеспрямованого навчання і виховання, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, фізичний, морально-етичний, мовлен-нєвий, естетичний, соціальний та емоційно-вольовий розвиток. Ефективність роботи вчителя неможлива без належного рівня професійної компетентності. Саме від учителя початкових класів, його досвіду залежать успіхи школяра.
Компетентність — це здатність застосовувати набуті знання, вміння, навички, способи діяльності, власний досвід у нестандартних ситуаціях з метою розв'язання певних життєво важливих проблем. Компетентність є особистісним утворенням, яке проявляється в процесі активних самостійних дій людини.
Ідея компетентнісного підходу – одна із відповідей на запитання, який результат освіти необхідний особистості і затребуваний сучасним суспільством. Формування компетентностей у молодших школярів на сьогоднішній день є однією із актуальних проблем освіти і може розглядатися як вихід із проблемної ситуації, що виникла через протиріччя між необхідністю забезпечити якість освіти та неможливістю вирішити цю проблему традиційним шляхом.
Проблема формування компетентної особистості стала предметом глибокого і різнобічного дослідження, яке проводять міжнародні організації, що працюють у сфері освіти.
Йдеться про компетентність як про нову одиницю виміру освіченості людини, при цьому увага акцентується на результатах навчання, в якості яких розглядається не сума завчених знань, умінь, навичок, а здатність діяти в різноманітних проблемних ситуаціях.
Реалізація зазначеного компетентнісного підходу потребує оновлення навчально-методичного забезпечення навчального процесу, тобто створення нових підручників, посібників, дидактичного матеріалу, мультимедійних засобів тощо.
Оновлення навчально-методичного забезпечення необхідно здійснювати виходячи із функцій, які покликані виконувати навчальні засоби. Компетентнісний підхід у навчанні вимагає, щоб сучасні навчальні засоби виконували не тільки інформаційну, а й мотиваційну і розвивальну функції.
Важливим фактором успішної реалізації компетентнісного підходу в навчанні є добір ефективних методів, прийомів навчання і форм організації навчальної діяльності.
Метод навчання– це спосіб взаємної діяльності учителя й учнів, спрямований на розв’язання навчально-виховних завдань.
Метод навчання– це спосіб взаємної діяльності учителя й учнів, спрямований на розв’язання навчально-виховних завдань.
Компетентнісно орієнтоване навчання вимагає застосування методів, які передбачають активну діяльність учнів. До таких належать:
-Продуктивні (вивчений матеріал застосовується в практиці);
-Продуктивні (вивчений матеріал застосовується в практиці);
-Евристичні або частково-пошукові (окремі елементи нових знань учень знаходить завдяки розв’язанню пізнавальних завдань);
-Проблемні (учень усвідомлює проблему і знаходить шляхи її вирішення);
-Інтерактивні (активна взаємодія всіх учнів, під час якої кожний школяр осмислює свою діяльність, відчуває свою успішність).
-Інтерактивні (активна взаємодія всіх учнів, під час якої кожний школяр осмислює свою діяльність, відчуває свою успішність).
Остання група методів чи не найбільше відповідає вимогам компетентнісно орієнтованого навчання, оскільки організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, які сприяють формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії.
Інтерактивні методи сприяють розвитку здібностей кожної особистості, дають можливість кожній дитині продемонструвати свої навчальні досягнення в конкретних ситуаціях, порівнювати свій рівень розвитку з іншими учасниками навчального процесу.
Інтерактивні методи сприяють розвитку здібностей кожної особистості, дають можливість кожній дитині продемонструвати свої навчальні досягнення в конкретних ситуаціях, порівнювати свій рівень розвитку з іншими учасниками навчального процесу.
Однак використання інтерактивних методів у початковій школі потребує від учителя ретельного попереднього їх аналізу на предмет доступності й доцільності застосування в початкових класах, а також прогнозування результатів. Використання інтерактивних методів можливе за умови готовності учнів до виконання тих розумових і практичних дій, які передбачає той чи інший метод. Над формуванням такої готовності педагог повинен працювати заздалегідь.
Кожному методу відповідають ті чи інші прийоми навчання. Крім загально дидактичних (пояснення, зіставлення, аналіз, узагальнення, систематизація знань тощо), у Практиці навчання використовуються предметні прийоми, які визначаються конкретною темою і метою навчального матеріалу. Цінними є прийоми, що спонукають учнів до активної діяльності, пошуку шляхів вирішення поставлених завдань чи проблем.
Компетентнісно спрямоване навчання вимагає урізноманітнення форм організації навчальної діяльності. При цьому перевага надається формам, які створюють таку ситуацію, коли кожний учень має можливість висловитись, виявити себе в навчальному процесі. Найбільш цінними з точки зору компетентнісного підходу є індивідуальна навчальна діяльність, робота в парах, групах.Дуже важливо, щоб використання тих чи інших методів, прийомів, форм навчання не було “даниною моді”. їх добір і використання слід підпорядковувати змісту і меті навчального предмета, враховуючи при цьому вікові особливості учнів молодшого шкільного віку, їх можливості і здібності.Одним із найважливіших факторів успішного запровадження компетентнісного підходу в навчанні є готовність учителя до реалізації поставленої мети.Щоб успішно формувати компетентну особистість, сучасний педагог повинен володіти певними якостями.
Назвемо лише декілька найактуальніших:
-успішно вирішувати свої власні життєві проблеми, виявляючи ініціативу, самостійність і відповідальність;
-усвідомлювати мету компетентнісно орієнтованого навчання;
-планувати урок з використанням усього розмаїття форм і методів навчальної діяльності і насамперед усіх видів самостійної роботи, діалогічних, евристичних і проблемних методів;
-пов’язувати навчальний матеріал з повсякденним життям та інтересами учнів;
-залучати до обговорення попередній досвід школярів;
-демонструвати учням рольові моделі на прикладі реальних людей, літературних персонажів;
-оцінюючи навчальні досягнення школярів, брати до уваги не тільки продемонстровані знання і вміння. а передусім здатність застосовувати їх у навчальних і життєвих ситуаціях.
Реалізація компетентнісного підходу в навчанні молодших школярів буде успішною за умови комплексного забезпечення усіх складових навчального процесу, а саме: чіткого визначення цілей навчання, добору відповідного змісту навчання, оновлення навчально-методичного забезпечення, добору ефективних методів, прийомів навчання і форм організації навчальної діяльності, відповідної професійної підготовки вчителя.
2016 -2017 навчальний рік
17 грудня 2016 року с.Мечиславка Благовіщенського району відбувся семінар вчителів початкових класів,де розглядалася тема " Творчий підхід до навчання та виховання учнів в початковій школі, що сприяє творчій самореалізації всіх учасників навчально-виховного процесу"
Виступ на засіданні шкільного методичного об єднання вчителів початкових класів 16 січня 2017 року
Не так важливо вчити дітей
як потрібно створити ситуацію,
у якій дитина просто не може не вчитися
і робить це із задоволенням.
К.Роджерс
ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
Шляхи розвитку освіти в Україні на найближчі роки та на перспективу, що визначені в Державній національній програмі “Освіта”, передбачають її грунтовне реформування в напрямку впровадження в освітню практику особистісного орієнтованого підходу який би перетворював навчально-виховний процес в плані створення соціально-психологічних і педагогічних умов для фізичного, соціального, інтелектуального, духовного і культурного розвитку учня.Розв’язати цю проблему можна за умови, якщо навчально-виховний процес в школі буде направлено на розвиток пізнавальної активності школярів, їх самостійності, творчих можливостей тощо.Ця проблема вимагає постійної уваги, при її розгляді необхідно враховувати ті соціальні, психологічні і педагогічні вимоги, що виникають на шляху формування та розвитку особистості. Пізнавальна активність особи започатковується під впливом пізнавальних потреб, мотивів, інтересів в процесі безпосередньої пізнавальної діяльності, вона характеризується відношенням школярів до процесу пізнання, що відображається на якості, характері і результатах пізнавальної діяльності у досягненні поставленої мети. Проблема формування пізнавальної активності безпосередньо пов`язана з рішенням питання підвищення якості навчального процесу в школі.Слід відзначити, що пізнавальна активність школярів є складовою мотиваційного компоненту навчання та однією з головних умов, як вважають вчені, розумового розвитку дітей, тому що інтелектуальна сфера дитини успішно розвивається лише за умови присутності і розвитку пізнавальних потреб. Вченими засвідчено на скільки важливо враховувати в ході навчально-виховного процесу власну активність дитини, і стимулювати її розвиток, для чого намічено ряд шляхів
Початкова школа - фундамент шкільного життя. Адже саме тут у дітей розвиваються вміння самостійно та критично мислити, ефективно спілкуватися, співпрацювати під час проведення уроків, позакласних занять, бути готовим здобувати знання впродовж усього життя. Проте, ці якості можуть сформуватися за умов розвитку в учнів пізнавального інтересу. Його розглядають як постійну характеристику особистості, яка проявляється у творчому ставленні до загального способу вирішення задачі, бажанні отримати додаткову інформацію, мотивованою вибірковістю інтересів.
Інтерес – це емоційно забарвлене ставлення до життя, об’єктивно обумовлене мотивами діяльності. Когнітивна функція виражена здатністю до свідомого розвитку. Звідси випливає, що пізнавальний інтерес не є чимось незмінним, його можна формувати. Для цього важливе значення має правильна організація навчально-пізнавальної діяльності. Саме вона забезпечує умови, за яких пізнавальний інтерес може перерости у стійку потребу дізнатися більше. Аналіз психолого-педагогічних досліджень свідчить про те, що педагог має всі можливості для розвитку пізнавального інтересу молодшого школяра.
Початкова школа - фундамент шкільного життя. Адже саме тут у дітей розвиваються вміння самостійно та критично мислити, ефективно спілкуватися, співпрацювати під час проведення уроків, позакласних занять, бути готовим здобувати знання впродовж усього життя. Проте, ці якості можуть сформуватися за умов розвитку в учнів пізнавального інтересу. Його розглядають як постійну характеристику особистості, яка проявляється у творчому ставленні до загального способу вирішення задачі, бажанні отримати додаткову інформацію, мотивованою вибірковістю інтересів.
Інтерес – це емоційно забарвлене ставлення до життя, об’єктивно обумовлене мотивами діяльності. Когнітивна функція виражена здатністю до свідомого розвитку. Звідси випливає, що пізнавальний інтерес не є чимось незмінним, його можна формувати. Для цього важливе значення має правильна організація навчально-пізнавальної діяльності. Саме вона забезпечує умови, за яких пізнавальний інтерес може перерости у стійку потребу дізнатися більше. Аналіз психолого-педагогічних досліджень свідчить про те, що педагог має всі можливості для розвитку пізнавального інтересу молодшого школяра.
Умовами розвитку пізнавальних інтересів є:
- розуміння школярем змісту матеріалу і його значення;
- новизна матеріалу, який вивчається, практична спрямованість;
- емоційність;
- використання інтерактивних методів навчання;
- використання різних вправ з метою ініціативності, самостійності дитини;
- використання різноманітного навчального матеріалу, методів та прийомів роботи, роздаткового та ілюстрованого матеріалу.
Мета сучасної початкової школи – не просто давати знання, а формувати особистість, яка вміє і хоче вчитися, займає позицію активного суб'єкта діяльності. Учитель має виступати в ролі помічника, організатора педагогічної взаємодії з учнем, спрямованої на розвиток активності, самостійності, пізнавальних, творчих здібностей, формування пізнавального інтересу, який характеризується ініціативністю пошуків, самостійністю учнів у здобутті знань. Розвиток пізнавальних здібностей і навичок передбачає зміну не лише загальної спрямованості активної особистості, а й її емоційної сфери: виробляється позитивне ставлення до критики та бажання ділитися ідеями з іншими, зароджується схильність до самоаналізу, виховується впевненість і наполегливість, формується вміння застосовувати ідеї на практиці тощо. Сформована пізнавальна активність стає фундаментом для творчого ставлення учнів до явищ навколишнього світу (сприйняття, пізнання, практичного перетворення).
Умовами формування пізнавального інтересу є:
– створення можливостей для учнів проявити розумову самостійність і ініціативність;
– використання активних методів навчання, проблемних запитань, ситуацій і завдань;
– ведення навчання на високому, але посильному рівні труднощів; наявність різноманітного навчального матеріалу і прийомів навчальної роботи;
– використання емоційно забарвленого, живого слова педагога. Для підтримки пізнавальних інтересів надзвичайно важливо стимулювати емоції, інтелектуальні почуття. Їх потужним джерелом є емоційність навчального змісту [5].
Аналіз психолого-педагогічної літератури дає можливість встановити, що формуванню пізнавальних інтересів сприяють захопленість викладанням, досліди, незвичайна форма подачі матеріалу, що викликає здивування в учнів, емоційність мови вчителя, пізнавальні ігри, ситуації суперечки і дискусії.
Сучасний педагог у навчально – виховному процесі повинен намагатися вдосконалювати свою роботу, використовувати нові форми, методи, засоби, прийоми на уроках. Ілюструє думку народна мудрість: «Не навчайте дітей так, як навчали нас. Вони народилися в інший час». Тому вчитель має розглядати кожного учня як окрему особистість з її поглядами, переконаннями, почуттями. Саме інноваційні технології, зокрема інтерактивні, передбачають розв’язання цього питання. Звичайно, що впровадження даних технологій не є легкою справою навіть для досвідченого педагога і потребує ґрунтовної підготовки (підбір матеріалів, складання плану, ретельне вивчення індивідуальних особливостей учнів класу та ін.). Але той вчитель, який прагне розкрити всі здібності і таланти своїх учнів, навчити їх вчитися, знаходити істину, обов’язково буде шукати шляхи вдосконалення своєї методики.
На сучасному етапі розвитку освіти діти дійсно навчаються завдяки тому, що можуть повністю себе реалізувати. Вони не бояться висловити свою думку, критику, не бояться бути почутими. На таких уроках учитель повинен стати невидимим диригентом, який вміє вчасно почути, помітити, підтримати кожного учня. Коли діти працюють разом, вони формують навички, необхідні для самостійного життя: розв’язувати конфлікти; активно слухати; критикувати думку, а не того, хто її висловив; аналізувати; приймати рішення.
Школа має бути не підготовкою до життя, школа має бути життям. Досягнути цього можна, створюючи інтерактивне середовище навчання, використовуючи парні, групові, колективні форми діяльності. Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків. Урок складається з п’яти елементів: мотивація, оголошення, представлення теми та очікуваних результатів, надання необхідної інформації, інтерактивна вправа – центральна частина заняття, підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.
Розробку елементів інтерактивного навчання знаходимо у працях В. О. Сухомлинського, учителів – новаторів 70-80-х років (Ш.Амонашвілі, В. Шаталова, Є. Ільїна, С. Лисенкової та ін..).
Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що взаємодія вчителя і учня розуміється як безпосередня міжособистісна комунікація, найважливішою особливістю якої є здатність людини «брати на себе роль іншого», уявляти, як її сприймає партнер у спілкуванні або група, і відповідно інтерпретувати ситуацію та конструювати власні дії.
Застосування цих технологій у навчанні дає змогу учням: ґрунтовно аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу; навчитися слухати іншу людину, поважати альтернативну думку; моделювати і розв’язувати пізнавальні, життєві та соціальні ситуації, таким чином збагачуючи власний пізнавальний і соціальний досвід; учитися будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній, уникати конфліктів, розв’язувати їх, шукати компроміси, прагнути до діалогу, знаходити спільне розв’язання проблеми; розвивати навички проектної діяльності, самостійної роботи, виконання творчих робіт тощо.
Інтерактивне навчання дозволяє розв’язати одразу кілька завдань: розвиває комунікативні вміння й навички, допомагає встановленню емоційних контактів між учасниками процесу, забезпечує виховне завдання, оскільки змушує працювати в команді, прислухатися до думки кожного. Використання інтерактивну знімає нервове напруження, дає можливість змінювати форми діяльності, переключати свою увагу на основні питання.
Інтерактивне навчання дозволяє розв’язати одразу кілька завдань: розвиває комунікативні вміння й навички, допомагає встановленню емоційних контактів між учасниками процесу, забезпечує виховне завдання, оскільки змушує працювати в команді, прислухатися до думки кожного. Використання інтерактивну знімає нервове напруження, дає можливість змінювати форми діяльності, переключати свою увагу на основні питання.
Активізувати учнів допомагає така форма роботи, як «Мозковий штурм». Діти не бояться висловлюватися. Саме ця форму роботи використовується для узагальнення вивченого матеріалу, для активізації опорних знань під час підготовки до вивчення нової теми.
Іншим ефективним видом діяльності є метод, який допомагає провести дискусію зі спірної, суперечливої теми, «Займи позицію». Він дає можливість висловитися кожному учневі, продемонструвати різні думки, обґрунтувати свою позицію або перейти на іншу в будь-який час, якщо вас переконали, та назвати більш вагомі аргументи. Наприклад, об’єднуємо клас у 3 групи. Кожній подаємо початок легенди і пропонуємо її закінчити. Потім представник кожної групи зачитує складену легенду. Всім учням дозволяємо встати і підійти до того, чия легенда найбільше сподобалась. Тоді, виступаючи у ролі журналіста, беремо у цих дітей інтерв’ю, чому вони перейшли в іншу групу.
Наступний метод– це технологія «Робота в малих групах». Роботу в групах варто використовувати для вирішення складних проблем, що потребують застосування колективної думки: обговорення, дискусії. Якщо витрачені зусилля не принесли бажаного результату, варто повернутися до цього питання, але в контексті парної роботи, або вибрати одну з технологій швидкої взаємодії , що наведені вище.
Особливо цінним у роботі групи вважаємо те, що учні мають можливість виконувати різні ролі, а саме:
– партнерів, що вчаться співробітництва;
– учасників, які шукають альтернативного вирішення проблеми;
– мислителів, що аналізують взаємозв’язки між явищами;
– співрозмовників, які вміють активно слухати, підтримувати розмову; досягати згоди, домовлятися;
– експертів, що аналізують проблему;
– друзів, які піклуються один про одного, допомагають, довіряють.
Всі ці та інші вправи, які використовуються на уроках під час навчання дають змогу вчиться і творчо мислити, а на думку В.О. Сухомлинського, «…без творчого життя особистість не може бути вихованою, без творчості немислимі духовні, інтелектуальні, емоційні, естетичні взаємини».
Інтерактивність у навчанні легко пояснити такою словесною конструкцією, виведеною досвідом педагогів і психологів ще в античні часи:
Те, що я чую, я забуваю;
Те, що я бачу й чую, – я трохи пам'ятаю;
Те, що я чую, бачу й обговорюю, – я починаю розуміти;
Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю – я набуваю навичок;
Коли я передаю знання іншим – стаю майстром.
Така систематична робота дає змогу виробити у школярів уміння використовувати раніше одержані знання під час вивчення нового, розширювати і поповнювати свій кругозір, виконувати з великим бажання завдання які вимагають активного мислення, цілеспрямованого переборення труднощів. Розв'язування нестандартних завдань, організованих у певну систему має бути нормою педагогічної практики, бо цей вид навчальної праці найкраще розвиває розумові можливості школярів, їхні пізнавальні інтереси.
Виховання активного ставлення до знань, науки взагалі й до навчальної діяльності зокрема неможливе без розвитку допитливості, потягу до знань, інтересу до пізнання. Важлива роль інтересу в становленні особистості молодшого школяра. Дитина реалізує свій інтерес у процесі основної діяльності, тому що найсильнішим мотивом у навчанні є саме пізнавальний інтерес, котрий активно взаємодіє із системою ціннісних орієнтацій, цілями, результатами діяльності, відображає всі складові особистості: інтелект, волю, почуття. Пізнавальний інтерес активізує всі психічні процеси людини, на високому рівні розвитку, збуджує до постійного пошуку.
На мою думку, найважливіші правила навчання –
Виховання активного ставлення до знань, науки взагалі й до навчальної діяльності зокрема неможливе без розвитку допитливості, потягу до знань, інтересу до пізнання. Важлива роль інтересу в становленні особистості молодшого школяра. Дитина реалізує свій інтерес у процесі основної діяльності, тому що найсильнішим мотивом у навчанні є саме пізнавальний інтерес, котрий активно взаємодіє із системою ціннісних орієнтацій, цілями, результатами діяльності, відображає всі складові особистості: інтелект, волю, почуття. Пізнавальний інтерес активізує всі психічні процеси людини, на високому рівні розвитку, збуджує до постійного пошуку.
На мою думку, найважливіші правила навчання –
від відомого до невідомого;
від близького до далекого;
від легкого до складного;
від часткового до загального;
від конкретного до абстрактного.
Обов`язково на уроках потрібно враховувати особливості кожного учня. Тому завдання треба розробляти так, щоб кожен учень був активним учасником учбового процесу: для більш сильних учнів - одне завдання, для менш активних – інше, але працювати повинні всі.
від конкретного до абстрактного.
Обов`язково на уроках потрібно враховувати особливості кожного учня. Тому завдання треба розробляти так, щоб кожен учень був активним учасником учбового процесу: для більш сильних учнів - одне завдання, для менш активних – інше, але працювати повинні всі.
Використання цікавої пізнавальної інформації на уроках допомагає учням глибше оволодіти навчальним матеріалом, сприяє формуванню в них стійкого інтересу до знань, позитивних мотивів навчання.
Тому застосування інформаційних технологій у початковій школі створює широкий спектр можливостей для реалізації дидактичної мети, розвитку творчості, формування образного мислення та виховання любові до рідного краю і всього оточуючого.Пам'ятаймо, тільки те навчання гарне, яке стимулює розвиток, веде його за собою, а не служить просто збагаченню дитини новими відомостями, що легко входять у його свідомість.
Виступи діток
